Дочувся про це цар і дуже розсердився, що як-то може бути, що піп не має ніякої жури, а цар має.
Написав цар попові листа і дав йому дві загадки, а саме, щоб піп полічив, скільки в небі зірок і щоб написав цареві, де є середина світу.
І дав попові термін, щоб він це зробив на протязі чотирьох днів. А якщо це піп не зробить, то здійме йому голову з плеч.
Прочитавши листа, піп дуже зажурився.
Довідався про це один циган і прийшов до попа і сказав попові, що якщо піп дасть йому корову, то він піде замість нього до царя. Нехай йому цар зніме голову, якщо не відповість на загадки.
— Я тобі дам і три корови, якщо ти підеш замість мене до царя, — сказав піп.
Тоді циган помився, поголився, одягнувся у понову рясу, сів на коня і помчав до царя.
— От я і приїхав до вас, славний царю, із своїми відповідями на ваші загадки, — каже циган цареві.
Тепер цар питає:
— Ну, ци полічив ти, скільки в небі зірок?
— Полічив, — відповідає циган.
— Ну, то скільки ж у небі зірок? — питає цар.
— Точно стільки, скільки на цьому коневі волосин, — відповідає циган. — Якщо не вірите, славний царю, то і ви полічіть, — додав циган.
Бачить цар, що загадка вирішена, і не знав, що на це казати. Потім запитав другу загадку.
— А де середина світу?
Циган покрутився і на одному місці стукнув паличкою на землю і каже:
— Якраз тут і є середина світу. Якщо не вірите, славний царю, то і ви поміряйте.
Не знав цар, що на це циганові відповісти, і відпустив його додому.
Приходить циган до попа і розповів, як було. І подарував піп циганові три корови та ще й окремо дав йому триста золотих грішми.
— Оце тобі, цигане, за те, що ти врятував мене від смерті, — сказав на прощання циганові піп.
