Друкувати
Мша кінчилась у костьолі,
Люд порозсипався,
У костьолі тілько шляхтич
Убогий зостався.
Та ще десь за образами
Захристиян лазить,
То святих там заслоняє,
То в них світло гасить.
Обдивився кругом шляхтич —
Не видно нікого,
Та живенько, де Антоній,
Припав до святого:
“Blagam cie, czlowieczku swiety!
Blagam cie, Antoni!
Podaj, serce, mnie pieniedzy,
Niech ja kupie koni!”
А тут йому з-за святого
Грубий голос чути:
“Nie dam, nie dam dla galgana,
Nie dam i na buty!”
І в минуті бідний шляхтич
На ноги схопився,
Подивився на святого,
Ближче підступився.
“Dales, nie, Antoni swiety,-
Каже до swietego.-
Tylko nie kpij — jestem szlachcic,
Nie pozwalam tego!”

Рейтинг