“Реве та стогне дніпр широкий” Тарас Шевченко вірш

Причинна (“Реве та стогне Дніпр широкий”) – романтична балада (вірш) Тараса Шевченка, написана ще до його заслання. Це один з ранніх творів поета, який набув надзвичайної популярності як в минулому, так і в сучасній поезії. Властива баладі фантастика у Шевченка спирається на народну міфологію, а поетичні звороти особливо наочно передають настрої природи та самого поета.

Зміст

1. Реве та стогне дніпр широкий вірш (уривок)
2. Реве та стогне дніпр широкий вірш (повністю)
3. Реве та стогне дніпр широкий аудіо вірша
4. Реве та стогне дніпр широкий пісня
5. Реве та стогне дніпр широкий ноти
6. Реве та стогне дніпр широкий аудіо пісні
7. Історія написання пісні

Реве та стогне дніпр широкий вірш Тарас Шевченко текст (Поема “Причинна” уривок)

Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.

Рік написання: 1837 рік, Санкт-Петербург.

Реве та стогне дніпр широкий вірш Тарас Шевченко текст (Поема “Причинна” повністю)

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

В таку добу під горою,
Біля того гаю,
Що чорніє над водою,
Щось біле блукає.
Може, вийшла русалонька
Матері шукати,
А може, жде козаченька,
Щоб залоскотати.
Не русалонька блукає –
То дівчина ходить,
Й сама не зна (бо причинна),
Що такеє робить.
Так ворожка поробила,
Щоб меньше скучала,
Щоб, бач, ходя опівночі,
Спала й виглядала
Козаченька молодого,
Що торік покинув.
Обіщався вернутися,
Та, мабуть, і згинув!
Не китайкою покрились
Козацькії очі,
Не вимили біле личко
Слізоньки дівочі:
Орел вийняв карі очі
На чужому полі,
Біле тіло вовки з’їли, –
Така його доля.
Дарма щоніч дівчинонька
Його виглядає.
Не вернеться чорнобривий
Та й не привітає,
Не розплете довгу косу,
Хустку не зав’яже,
Не на ліжко – в домовину
Сиротою ляже!

Вірш “Реве та стогне дніпр широкий” аудіо (відео) слухати

Реве та стогне дніпр широкий пісня слова

“Реве та стогне Дніпр широкий” — пісня Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка. Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи.

Текст пісні

1. Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

2. І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

3. Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

“Реве та стогне дніпр широкий” ноти

Реве та стогне дніпр широкий ноти картинка (скачати).

Реве та стогне дніпр широкий аудіо пісні (відео )

7-річний Олег Александров виконує “Реве та стогне Дніпр широкий”. Концерт,присвячений річниці з дня народження Т.Г.Шевченкa. Київ , 2011.

Історія написання пісні

Текстом цієї пісні стали шість строф з балади Тараса Шевченка, написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.

Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837 року, а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі “Ластівка”.

Назва — “Реве та стогне Дніпр широкий” — це перший рядок балади.

Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Вгорі над нотами він написав: “Присвячую Марку Кропивницькому”.