Будто не Хома, а місця нема.
В очі любить, а за очі — губить.
Вертиться, як в’юн в ополонці.
Він що кішка: як ти його не кинь, на ноги стає!
Він і мертвий з петлі вивернеться.
Гарно колишеш, та сон не бере.
Гарно ти граєш, та танцювать не охота.
Гарно ти співаєш, та слухать не хочеться.
Де не посій, там і вродиться.
З виду — чоловік, а душа чортова.
Звивається, як пес у сливах.
І в ложці не впіймаєш, І в ступі не влучиш.
І з-під стоячого підошву випоре.
І риби наловить, і ніг не замочить.
Йому і чорт не брат.
Йому пальця в рот не клади.
Лисиця спить, а кури бачить.
Люди дорогою, а чорт стороною.
Люди спать, а він жолудів шукать.
Мужик дурний, як ворона, а хитрий, як чорт.
М’яко стелеш, а спать хто зна як буде.
На губах мед, а всередині чортами начинений.
На словах милости просить, а за халявою ніж носить.
На ходу підметки рве.
На язиці — мед, а на думці — отрута.
На язиці медок, а на серці льодок.
Не придурюйся, бо видно попа в решеті.
Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія.
Не того бійся собаки, що дуже гавкає, а того, що спідтишка хватає.
Не той собака кусає, що гавкає, а той, що мовчить та хвостом крутить.
От Юхим — із води вийде сухим!
Очі, як зорки, а язик, як голки.
Під його й комар носа не підточить!
Підлазить, як чорт під монастир.
Підлеслива людина—гадюка під квітками.
По бороді — Аврам, а по ділам — хам. Кажуть на тих людей, що на словах ніби гарні, а на ділі зовсім не такі.
Спереду лиже, а ззаду дряпає.
Способний кішці хвоста зав’язать.
Стара лисиця ніском риє, а хвостом слід заміта.
Такий, що із вареної крашанки курча висидить.
Тихий та божий, а чорта з язика не спуска.
Тільки що зірок з неба не зніма.
Уміє піймати вовка за вухо.
Уміє так зробить, щоб і вовк ситий і кози цілі.
Хитрий — що скупий: то дурний, а це другий.
Хоче впасти ще й не забитися.
Щебече, як соловей, а кусає, як гадюка.
