Взимку сонце крізь плач сміється.
Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
Держись, Хома, іде зима!
До завірюхи треба кожуха.
Зима без снігу — літо без хліба.
Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.
Зимнє тепло, як мачушине добро.
Зимня пора усе підбира.
Зимою деньок, як комарів носок.
Зимою поле чисте, та хліб не родить.
Зимою сонце крізь плач сміється.
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що.
Місяць лютий гостро кутий.
Місяць лютий спитає, чи взутий.
Мороз невелик, а стоять не велить.
На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — того нема.
Прийде зима, нажене ума.
Синиця пищить — зиму віщить.
Снігу багато —год багатий.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Сонце на літо, а зима на мороз.
Сумний грудень і в свято, і в будень.
Такий мороз, аж зорі скачуть.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Тріщи не тріщи — минуло Водохреща.
Хто літом спеки боїться, той зимою не мав чим гріться.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Якби мені та сила, що в січні, каже лютий то я б бику-третяку роги вломив.
