Багатого проводять, щоб не впав, а бідного щоб не вкрав.
Багатому красти, що старому брехати. На багатого ніхто не подумає, що він злодій.
Без спросу взяв, та не сказав,— значить украв.
Бере-бере вовк, та й вовка візьме.
Беруть завидки на чужі пожитки: не йди красти, щоб не було напасти.
Борг мутить, а голод краде.
Будеш красти — не втечеш напасти.
Будуть усі вівці цілі, коли вовк за пастуха.
Будь голий, а не здодій.
В порожню комору вовк не лізе.
В порожню комору злодій не йде.
Від поблажки злодії плодяться.
Від чужого злодія не вбережешся, а від свого не спасешся.
Він любить зустрічать гостей на великім шляху.
Злодій біду перебуде і знов злодійом буде.
Злодій злодія шукає, а слід замітає.
Злодій злодійові чоботи шив, а все у слід не приходяться.
Злодій з злодійом знається, а добрих людей цурається.
Злодій краде все, що бачить.
Злодій краде не для прибилі, а для своєї загибели.
Злодій краде, а сам голий ходе.
Злодій краде, злиднем живе.
Злодій не постійно краде, але його зажди бережись.
Злодій плаксивий, а плут богомольний.
Злодій шукає того, щоб украсти у кого.
Злодій, що заєць: і тіни своєї боїться.
Злодія б’ють, другим страху дають.
Злодія вішати ведуть, а він усе виправляється.
Злодія повісять, а на його місце десять.
Злодії ні сіють, ні жнуть, а нічного часу ждуть.
Злодійовство — погане ремесло.
злодійон злодійонові очей не клює.
Злодію і слава злодійська.
Гнат не винуват, а винувата хата, що пустила Гната.
Горбатого могила виправить.
Господи прости, в чужу комору пусти, поможи
Дай злодію золоту гору, він і тоді не перестане красти.
Де злодійський закон, там більше злодійства.
Де що не гаразд лежить, то в його живіт болить.
Де що погано лежить, туди злодій очі теребить.
Для злодія ні дня, ні ночи: краде коли захоче.
Доброго чоловіка та в коморі піймали.
Доброму злодію все в пору.
Жне не сіявши, а молотить на чужих токах.
З роду не крав, а під старість злодієм став.
За ким не женуться, той не тіка.
Закине вудку в чужу будку; дивись і тягне: як не сіряк, то свитку.
Замок не для злодія, а для доброго чоловіка.
Зароблений сухар краще краденого бублика.
Злий чоловік зліший вовка.
Злодіїв у лісі стерегли, а вони з дому виносили.
Злодій краде не там, де багато, а де погано лежить.
Злодій у злодія шапку вкрав.
Злодійство там, де злодійський закон.
Злодійський грош не піде впрок.
Злодія любить —себе губить.
Знає кішка, чиє м’ясо з`їла.
І злодій Богу молиться, але чорт його молитву хапає.
Казна, що дійна корова: сьогодні вкрав, завтра знов прибуде.
Коло нори й лисиця на полювання не ходить.
Кому злодійство, а кому ремесло.
Кравець зашиє, та й швець найде кінець.
Крадене добро, як літня крига.
Крадене не куплене, хоч за дешево, аби з рук.
Краденим добром багатий не будеш.
Крадуть діти, а батько в одвіті.
Красти байдуже, та б’ють дуже.
Красти краде, а кінці ховать не вміє.
Красти не прясти: спина не болить.
Краще прясти, чим красти.
Ладан для чортів, а тюрма — для злодіїв.
Лихий чоловік у громаді, що вовк у отарі.
Люди молотить, а він замки бить.
На вовка помовка, а заєць кобилу з`їв.
На злодії і шапка горить.
На сторожі злодій, що дурень на розгозлодій. Той не збереже, а той доладу не скаже.
Нагребти та ще й винести.
Найшов чуже і сховав—все рівно, що вкрав.
Наш кравець по великих шляхах дубовою голкою шиє.
Наш риболов, що намаца п’ятирнею, те й тягне.
Не вір злодію, як божиться, — то він так привик.
Не жди від шевця остачі, а від попа здачі.
Не піймав — не кажи злодій.
Не той злодій, хто краде, а то злодій хто крадене приймає.
Невзначай моя рука у ваш карман попала.
Нема лісу без вовка, а села без злодія.
Нема краще, як старому брехати, а багатому красти.
Ні один злодій не скаже правди.
Один злодій, а всьому селу розор.
Погана людина, погана й душа,
Поганий злодій, що у своїм селі бере.
Поганий чоловік не проживе в добрі свій вік.
Погані люди стали: візьми нишком—зразу й кажуть — злодій.
Погано лежить —рука свербить, пройти б собі геть — дурнем назвуть.
Погано не клади, злодія до спокуси не веди.
Поплатиться не сват, а той хто винуват.
Порожній мішок уведе в грішок.
Поставили козла город стерегти.
Признався — півкари відбув, їмо чуже, а носимо крадене.
Рука руку миє, а злодій злодія криє.
Скільки злодій не краде, а в тюрмі буде.
Там вовк не бере, де сам живе.
Там злодій не бере, де хазяїн злодій.
Темна ніч — злодію покрова.
Темна ніч — рідна мати злодію.
То не злодій, хто вкрав, а то злодій, що сховав.
То не злодій, що на горище поліз, а то злодій, що драбину держав.
То нічого, що вкрав, аби добре сховав.
У злодія заяче серце: і спить і боїться.
У злодіїв одна дорога, а в хазяїна — десять.
У злодіїв сто умів.
У когось пропало, а в нас трус іде.
Украв один, а думають на багатьох.
Умів красти, умій і очима лупать.
Хатній злодій, гірше чужого.
Хатнього злодія не встережеш.
Хоч і з умом красти, то не минеш напасти. Колись піймається.
Хоч одягне вовк і овечу шкуру, а все вовком буде.
Хто вміє вкрасти, той вміє і сховать.
Хто красти посилає, той відповідає. Кожен мусить відповідати за свої вчинки.
Хто порося украв, у того у вухах пищить.
Хто раз украв, той навіки злодій.
Хто раз украв, той ще захоче.
Хто украв руб, того дають під суд, а хто тисяч двісті, того держать для честі.
Це той, що по карманах молебні править.
Чия воля, того й відповідь.
Чия шкода, того й провина.
Чує муха, де струп, туди й летить.
Що кравець, то й злодій; що швець, то й п’яниця.
Як від каменя плода, так од злодія добра.
Як хочеш пропасти, почни красти.
Які бувають віки, такі й чоловіки (люди).
