В добрім житті кучері в’ються, а в поганім — січуться.
Вижив свій вік, а ще жити хоче.
Вік живи, вік учись і вік трудись.
Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
Вік звікувати — не пальцем перекивати.
Вік проживем—вікувать не будем.
Вік прожити — не поле перейти.
Вік прожить — не цигарку спалить.
Де просто, там живуть років по сто.
День довгий, а вік короткий.
Дивиться вподовж, а живе впоперек.
Живи надвоє: і до віку і до вечора.
Живи просто, проживеш років зо сто.
Жили ж старі дурні — поживуть і молоді.
Життя дає один раз мати, а віднімає його всяка наволоч.
Життя любить тих, хто з ним бореться, і нищить того, хто йому піддається.
Життя, як стерня, не пройдеш, ноги, не вколовши.
Жить надійся, а вмирать готовся.
Збираємось жить на лікоть, а живемо на ніготь.
Кашляй собі помалу, щоб на рік стало.
На віку, як на довгій ниві.
На віку, як на току: і натопчешся, намусюєшся, і начхаєшся й натанцюєшся.
На протязі віку всього трапляється чоловіку.
Найкоротший вік у злодія: як не вмре, то вб’ють.
Родився малим, виріс п’яним, умер старим і так прожив, що й світа не бачив.
Розумні люди довго не живуть.
Треба жити, як набіжить: не так, як хочеться, а так, як можеться.
Тричі на віку чоловік дивний буває: як родиться, як жениться і як вмирає.
У житті як на довгій ниві.
Хто на віку лукавить, того швидко чорт задавить.
Часом з квасом, а порою з бідою.
Що без нас було — чули; що при нас буде — побачимо.
Що буде — побачим, а наперед заглядать нічого.
