Беруть завидки на чужі пожитки.
Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з`їсть.
В заздрості нема радості.
В чужих руках завше більший шматок.
Голова, як у вола, а все, бач, мала.
Де щастя водиться, там заздрість родиться.
Дивись очима, а думай умом.
Дивиться, як вовк на теля.
Є в глечику молоко, та голова не влазить.
Зависливі очі, як у попа.
Заздренному боком вилізе.
Заздрий від чужого щастя сохне.
Заздрий сохне від того, щастя бачить у кого.
Заздрі очі не знають сорому.
Заздрість здоров’я їсть.
Заздрість ніколи спокою не має.
Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибае.
Залізо іржа з’їдає ,а заздрий від злости погибає.
Коли сам говорить, то й собаці слова не дасть мовить.
Коло цього діла він таки погрів руки.
На чужий коровай очей не поривай, а свій дбай.
На чужій ниві все ліпшая пшениця.
Не дурний крук, щоб впустив з рук.
Не зазіхай на чуже, бо й свого не матимеш.
Не рахуй чужих грошей, краще порахуй свої зуби.
Погнався за крихтою, та без куска остався.
Своя рука владика.
Собака на сіні лежить: сам не їсть і другим не дає.
Чує кіт у глечику молоко солодке, та морда коротка.
Шерсть стрижи, а шкури не дери.
Що на людях видно, то й собі жадно.
