Баба з воза—кобилі легше.
Без кінця воду варить.
Вередуєш, як старець гривнею.
Ви мене просіть, а я ніби не хочу.
Вибирала дівка, та вибрала дідька.
З ним тяжко жить, бо йому й чорт не вгодить.
Забажалося печеного льоду.
Захотілось — запрягайте, розхотілось — випрягайте!
Захоче — на гору доскоче, а не схоче — з гори не скоче.
Знала кобила, нащо воза побила — щоб новий був!
Іще той ся не вродив, щоби йому догодив.
Командує, як свиня мішком.
Мабуть, з лівої ноги встав.
На гору важко, а з гори шпарко.
На печі гаряче, а на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу смішно.
На тобі гріш, купи рака, звари юшку та з’їж, рака продай, а мені гроші віддай.
Не командуй мною, як чорт болотом.
Не хочу в ворота, розбирайте тин!
Не хочу, я думав, що нема!
Невигода – нашій бабці ні на печі, ні на лавці.
Недогода бабиній дівці! Захотілось мерзлого в петрівку!
Ні в поле не бери, ні вдома не лиши.
Сип борщ, клади кашу, подай пить.
Сирого не їм, печеного – не хочу, вареного не можу.
Сім п’ятниць на тиждень.
Та он, на печі, бери їж!
Того мені бажається, чого вдома не мається.
У кого г.. но в роті, тому все погане.
Удень душно, а вночі кусаються комарі.
Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами.
Хоч того самого, аби в другу миску.
Хочу пирогів, а нема!
Хто перебирає, той голодом перемирає.
Шукає з-під дохлого коня підкову.
Як хоче — сокоче, а як не хоче — кудкудаче.
Який тебе ґедзь напав?
