Баба діду рада.
Баба з воза — кобилі легше.
Баба, як глиняний горщок: витягни з печі, а він ще дужче шипить.
Бабині сльози чим більше спиняй, тим більше вони ллються.
Баб’яче серце — що горщик з окропом: що вкинь те в ньому й звариться.
Баб’ячий (жіночий) звичай—слізьми біді помагать.
Баб’ячий розум — баб’яче коромисло: і криве, і зазубристе, і на обидва боки.
Баб’ячої брехні не об’їдеш і на свині.
Була б моя бабуся — нікого не боюся.
Вітер пошумить, та й утомиться; стара баба як розходиться, то не скоро стане.
Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
Дві жаби та дві баби, як зберуться вмісті — не перемокать (криком) їх і чоловік із двісті.
Де баба, там базар, а де дві — там ярмарок.
Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле.
Куриця — не птиця, баба — не чоловік.
Лучче роздратувати собаку, чим бабу.
Собака розумніша від баби: на хазяїна не гавка.
Сонце заходить — старим радість.
Старе стало й ума не стало.
Старе у хаті — держак на лопаті.
Старе, як мале.
Старе, як мале: що побачить, те й просить.
Старий багато знає, а ще більше забув.
Старий кіт, а масло любить.
Старий хоче спать, а молодий гулять.
Старі кості захотіли в гості.
Старі крутяться, а молоді учаться.
Старій бабі й на печі ухаби.
Старого учить, — що мертвого лічить.
Старому подушечки, а молодому ігрушечки.
У старого голова — решето: багато було та висіялось.
У баби язик, як у чорта мітла.
У бабів та у п’яних сльози дешеві.
У кого є дід, у того є й хліб.
Хто з бабою зв`яжеться, сам бабою буде.
Чоловік на віку два рази дурень: як малий і як старий.
Що старе, що мале, що дурне.
