Або зиск, або втрата.
Або на щиті, або за щитом.
Або полковник, або покойник.
Або рибку їсти, або на дно сісти.
Бий сороку й ворону, доб’єшся й до ясного сокола.
Боюсь, аж сорочка пополотніла.
Боюсь, як торішнього снігу.
Боязливому по вуха, сміливому — по коліна.
Вовка боятися — в ліс не ходити.
Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
Всіх би перегнав, та боїться бігти.
Голими руками не битися з ворогами.
Де наше не пропадало!
Для миші й кішка звір.
Добре того лякати, хто боїться.
З переляку душа в п’ятки утекла.
З телячим хвостом у вовки не сунься.
Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
І небо вовки з’їли.
Йдучи по чужу голову і свою неси.
Коли страшиш — сам не бійся.
Кров — не водиця, проливати не годиться.
Куди орли літають, туди сороки не пускають.
Літать то літаю, а не знаю, де сяду.
Лякає миша кицьку, а сама з нори не вилазить.
Лякана ворона ї куща боїться.
Мертвого лева і заєць скубне.
На смілого собака гавка, а боязливого рве.
На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.
Налякав міх, то й торбини страшно.
Не в попи, так у дзвонарі.
Не впіймав карася, так впіймав щуку.
Не давайся під ноги!
Не лякай мене тим, чого я не боюсь.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
Одвага або мед п’є, або сльози ллє.
Орел не ловить мух.
Пішого сокола і ворони клюють.
Плохий заєць і пенька боїться.
Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й натремтиться.
Слова в кармані не носить.
Сміливий наскок — половина спасіння.
Сміливий, як жаба: змаху в воду!
Сміливість города бере.
Сміливість кріпості бере.
Сміливого й чорти бояться.
Смілим одвага владіє.
Смілого й куля не бере.
Смілому море по коліна.
Спроба не штука; спрос —не біда.
Таке діло, що треба йти сміло.
То не козак, що боїться собак.
У лісі вовки виють, а на печі страшно.
У страху очі великі.
Хіба, що сіре, те й вовк?
Хто боїться — той не рушить, хто відважить — той воза підважить.
Хто з ляку вмирає, по тому свині дзвонять.
Чи пан, чи. пропав — двічі не вмирати.
Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.
Що буде, те й буде, а ти, Марку, грай.
Що буде, те й буде.
Що довго думать: відрубай та й у шапку.
Як боїшся — не роби, а зробивши — не бійся.
Як боїшся горобців, то не сій проса.
Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали.
