Від козла ні шерсти, ні молока.
Дай коневі вівса та й гони, як пса.
Кінь — не хлібороб, не коваль, не плотник, а перший на селі роботник.
Коли кінь, то вези, коли корова — давай молока.
Корова в дворі, а середа в хаті. (Корова дає мало молока, або й зовсім не дає (ялова)).
Корова, що дуже реве, мало молока дає.
Ходив до коров і кожуха розпоров.
Молоко то молоко, та доставать високо. (Кажуть, коли важко збиратись на гроші, щоб купить корову).
Не держи статку, не буде й упадку. (Коли ведеш господарство, то не без пропажі-упадку).
Перше заведи хлівину, а потім скотину.
Продай воли, купи овець,— то і хазяйству кінець.
Корова у дворі, то і харч на столі.
Прощай, ряба кобило, через тебе з світа йду. (Рябої масті селяни не люблять; це прислів’я вживають іноді, як жарт).
Статок робить достаток.
Таке сіно, що прямо сам би їв та гроші потрібні.
Хто має статок, той має й упадок.
Що воно за сіно — коли одна суха трава.
Як буде свинка, буде й щетинка.
