Без сокири не тесляр (плотник), без голки не кравець.
Без ума не затешеш і клина.
Видко коновала по його снасті.
Від сокири не забагатієш, а згорбатієш.
Ворожба не молотьба.
Добре тому жить, у кого баба вміє ворожить.
Золото миєм, а самі голодні виєм.
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
Знай чоботар своє правило, а в закройщики не лізь. (Поділ праці.)
Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок. (На дворі слизько, селяни ведуть кувати коні до коваля.)
Корівки з поля, пастухові воля.
Кравець гадить, а утюг гладить.
Кравець кравця по наперстку знає.
Не було з ткача багача, а з швачки багачки.
Коли ти, бабусю, ворожити стала? —Тоді, мій голубе, як хліба не стало.
Не кує залізо молот, а кує голод.
Не напрядеш під димком (зимою), не витчеш під тинком (весною), без сорочки будеш.
Нема в світі (краще) як бондареві: стук, стук — і п’ятак до рук.
Пастух рад літу, а бджола цвіту.
Пічний додому, а груба додолу.
Плотник стукать охотник.
Повар з голоду не вмре.
Ремесло за плечима не носить, а трапиться що й пригодиться. (Ремесло, як додаток)
Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.
Ремесло не коромисло,— плечей не відтягне.
Ремесло пити та їсти не просить, а само дає. Ремество скрізь хліб знайде.
Ремісник стук та гряк, та й п’ятак.
Ремісник, як курка як стукне, то й клюне.
Роби піч, щоб пекла, варила і добре гріла.
Розживемся, як у пастухи наймемся, тоді буде все село в боргу.
Тоді бабуся стала ворожить, як нічого стало у рот положить.
Тонко прясти — довго ткати.
Тонко прясти, швидко порветься.
У коваля руки чорні, а хліб білий.
У мірошника праці на копу, а стуку на карбованець.
Хто робить замочки, той ходить без сорочки, хто робить лемеші, той їсть книші.
Коваль в селі більше робить лемеші, ніж замки.
Цитьте дітки: розживемся, як у пастухи наймемся, тоді всі винуваті будуть нам.
Щоб кухар з голоду помер, то цього ще й на світі не було.
Щоб то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.
Як буде шити маком (дрібно), то їстиме борщ з таком, а шитиме овесцем (рідко), то істиме борщ із м’ясцем. (Дрібне шиття потребує багато часу.)
Якби шевцеві не шетика, то пропала б жінка й дитина.
Якби не тирса та не рогіз, то й бондаря взяв би біс.
Тирсою боидар затирає дірки, а рогіз кладе між клепки, щоб не текла вода.
Якби шевцеві не правило, то б і його скривило.
