Випий чайку — забудеш тоску.
Від чарочки вина не заболить голова.
Від чаю п’яний не будеш.
Вода — всьому голова.
Вода — мати, а хміль — батько.
Воду п’ють, а голова з похмілля болить.
Горілка — не дівка, здоров’ю злодійка.
Горілка веселить, та від неї голова болить.
Горілка єсть — хазяїну честь.
Горілка з ніг валить.
Горілка мене родила, горілка хрестила, вона мене і в гроб ужене.
Горілка така вода, що з убогого зробить багатого, а з багатого злидня.
Горілочка — тума, зведе хоч кого з ума.
Горілочка, як дівочка: попробуєш, то ще схочеш.
Де п’ють, там і ллють.
Де чарка, там і сварка.
Джерельна вода — не біда.
Добра вода, що не мутить ума, а горілка, як та дівка,— хоч кого підведе.
Ех, з корицею, з гвоздицею, з лимонною коркою — призволяйся.
З ним пива не звариш.
З чужого похмілля голова не болить.
Зібравши миски, наливай чарки.
І мутну воду п’ють у непогоду.
Келих радить, келих водить. Келех — велика чарка.
На пиво вино — вредне воно, а на вино пиво — лий сміло.
Наш Хома п’є до дна.
Не винце, так пивце, аби мокре було.
Не п’ється, не ллється і в чарці не остається.
Не пий вина, так і не зійдеш з ума.
Не хвали пиво розливши, а хвали розпивши.
Перша — задериха, друга — невпустиха.
Перша чарка вина — прибавить ума, а четверта та п’ята поведе до ката.
Перша чарка — на здоров’я, друга — на веселощі, а третя — для сварки.
Перша чарка колом, друга — соколом.
Перша чарка, перша палка.
Перший келешок як по льоду, другий як по меду, а третій не питай, тільки давай.
Пив би пиво, та в кармані диво.
Пиво — не диво, мед — не хвала.
Пиво—не диво і мед—не брат.
Пий воду до дна, вона не зведе з ума.
Пий пива більше, пузо буде товще.
Пий скільки хочеш: шинкар в одвіті не буде.
Пить до дна — не бачить добра.
Пить пиво не біда; любить дівку без вреда.
Пить пиво, а не брагу; любить дівку, а не бабу.
Пить та жениться — зарік не годиться.
Пішла горілка по животу, як брехня по селу.
По бабі і брага; по бразі і слава.
По козацькому звичаю, п’ють горілку до чаю
По нашому звичаю, п’ють горілку до чаю.
По старинному обряду — п’ють дві зряду.
По чарочці потягнем, покійничків пам’янем.
По чарці, по чарці, та вп’ять по п’ять, та всім по сім.
Погано п’ється, коли у чарці зостається.
Поставивши тарілки, дайте по чарці горілки.
Прощай розум, як з горілкою зустрівся.
П’ють для людей, а їдять для себе.
Сидиш у ряду,— рядову й пий.
Скільки води не пий — п’яний не будеш.
То не диво, що дядько зварив пиво.
У празника два невільники: одному хочеться пить, та нема за що купить, а другому дають, та не хоче пить.
У тебе мабуть собачий ніс; тільки чарочку підніс, а його біс приніс.
У чарках більше людей умира, чим у морі потопа.
Хоч і кажуть, що горілка серце веселить, чого ж від неї, ледачої, голова болить.
Хто багато п’є, той сам себе б’є.
Хто не п’є до дна, той не бажає добра.
Хто п’є багато вина, той зійде з ума.
Хто п’є вино, уб’є його воно.
Хто по повній випива, той під тином спочива.
Чоловік не скотина — більше відра не вип’є.
Як за чарку, так і за сварку.
Як п’ють, то минають, а як б’ють, то з мене починають.
