Ви мовчіть, а ми будемо потакувать.
Де їдять,—туди йди, де б’ються — звідтіль тікай.
Діжа, діжа, треба тобі віхтя та ножа.
Дінь, де хоч, а мене не мороч.
Добра порада виведе, а погана заведе.
Заварив кашу, так не жалій ні молока ні масла.
Коли бог розуму не дав, так руками не махай.
Коли ти курій, то май свою люльку.
Лізь у пекло, там буде тепло.
Лягай спать, та подумай, як вставать.
Моя порада тобі така: від петлі до містка.
Не сиди, склавши руки, то не буде й скуки.
Не шукай моря, і в калюжі втопиться можна.
Не шукай ухналя, бо підкову згубиш.
Ні на яке діло не нав’язуйся, ні від якого діла не одказуйся.
Облиш, Катре, нехай твоє на завтра.
Од лихого чоловіка, хоч заполу обріж, а втечи.
Помни своїх, не забувай наших.
Послухав цапа — і сам у барани попав.
Радив раду, а кулак держав іззаду.
Рано встанеш, більш наробиш, рано оженишся, скоріш поміч буде.
Скляну посуду бережи, як дівку: розіб’єш — не полатаєш.
Старою хвали, та з двору веди.
Хоч за правду побивайся, а назад оглядайся.
Хто хоче крику, той нехай ожениться, або заміж вийде.
Як так орать, то краще випрягать.
Як хочеш лози, так у пилипівку вози.
