Без Гриця і вода не освятиться.
Вона знає, що у нас і в борщі кипить!
Два б’ються, третій не мішай.
Дурнів і в церкві б’ють.
І пастух вівцю б’є, що не туди йде.
Коня кують, а жаба і собі лапу підставляє.
Коня кують, а жаба ногу дає.
Корова телиться, а бик реве.
Куди кінь з копитом, туди жаба з клешнею.
Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
Нате і мій глек на капусту, щоб і я була Химка.
Не вмієш шити, так і не пори.
Не воруши, в тебе очі не хороші.
Не до тебе п’ють — не кажи «здоров!».
Не їла душа часнику, не буде й смердіти.
Не квапся проти невода рибу ловить.
Не наше засипано, не наше й мелеться.
Не про тебе, галочко, річ.
Не рий другому яму, бо й сам в неї попадеш.
Не сунь носа, до чужого проса.
Не сунься поперед батька в пекло.
Не сунься середа наперед четверга, бо ще й п’ятниця буде.
Не сунься у вовки з телячим хвостом.
Не хапайся поперед батька в пекло.
Пнеться, як жаба до гусяти,
Твоє діло зась.
Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй.
Узнай самого себе, тоді й говори про другого.
Цу-цу, рябий, не про тебе річ.
Чого сам не хочеш, того другому не бажай.
Як в носі не крутить, то не чхай.
Як не їв, то й не облизуйся.
Як не піп, то і в ризи не микайся.
Як не свербить, то не чухайся.
Як треба буде, то покличемо.
Як треба буде, то помахаєм.
