Друкувати
Верба,— що лугова трава: її викосиш, а вона знову виросте.

Верба,— що німець: куди не вткни, там і прийметься. Німці швидко пристосовуються до місцевості!.

Верба, як дівка: де не посади, там і прийметься.

З верби дрова, з кози кожух,— смерть готова.

У лісі, як у того біса: всього багато.

Рейтинг