Аптека не прибавить віку.
Будеш лікуватись — будеш здоров.
Взяло кота поперек живота.
Від лікаря не таїсь, — будеш здоров.
Від хвороби лічись, а лікарю дай.
Ворожбиту ціна грош.
Годинникарю (часовому майстеру), лікарю та аптекарю довірятись не можна.
Горбатий цвинтар у молодого лікаря. (Кажуть про молодого недосвідченого лікаря, що не уміє добре лікувати, а через те багато його пацієнтів умирає.)
Горщок живота не попсує.
Горщок на живіт і все заживить.
Дай болю волю, полежи та й умри.
Де багато лікарів, там багато хвороб.
Добре бути лікарем: сам собі пан.
Дорогі ліки завжди помагають, коли не хворому, то аптекареві.
З аптеками познайомся, — з грішми розпрощайся.
З поганої собаки, хоч клочок шерсти.
Зілля знати — ночами не спати.
І собака знає, що зілля помагає.
І хороша аптека убавить віку.
Кістки розпариш, — все тіло направиш.
Клин клином вибивають, лихо лихом гонять.
Кого поховали, того не вилікували.
Кому короткий вік, тому не поможе лік.
Лікар здоровому не потрібний.
Лікар не бог, а помагає.
Лікарство для п’янства — сон.
Ліки одну хворість лікують, а другу готують.
Лікують та в мошну лаштують. (Лікарі беруть гроші за відвідування хворого.)
На всяку хворість зілля росте.
Не лікуватись погано, лікуватись — ще гірше.
Парня — здоров’я сім’ї.
Парня (баня) — мати: кості розпариш і тіло поправиш.
Почав лікуватись, не треба поспішатись.
Сам себе лікуєш, тільки псуєш.
Смерть найде чим приключиться, а лікар — чим відговориться.
Сон — найкращі ліки.
Сто баб — сто немочів.
Так помогло, як мертвому кадило.
То душа не жива, що до лікаря пішла.
У всякої лікарки—свої припарки.
Хворість лікаря шука.
Хворого живіт умніший від лікаревої голови.
Хворому хворість, а лікарю гроші.
Хто здоров, той ліків не требує.
Хто лічить, той увічить.
Час все лікує.
Чи поможе, чи не поможе, а ти, капшучку, розв’яжись. (Лікарю треба платить гроші.)
Чим забився, тим і лікуйсь.
Чиряк порізав, а болячку вставив.
Шолудивій голові й щолок не поможе.
Як хворий, звертайсь не до попа, а до лікаря.
