“Івасик” – Гумореска Павла Глазового
Батько дивиться у зошит.
— Двійка, двійка… Стид і страм!
Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.—
А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз.
— А чого,— пита,— боятись? Я тобі не боягуз.
“Аркашин папа” – Гумореска Павла Глазового
Учителька в другім класі хлопчика питає:
— Скільки татко твій за місяць грошей заробляє?
— Вісімдесят карбованців,— відповів Аркаша.
— А як ділить між собою їх родина ваша?
— Чотириста лишається в кишені папаші,
А останні чотириста дає він мамаші.—
Учителька похитала сумно головою.
— Ой, голубчику Аркашо, лишенько з тобою.
Не чотириста, а сорок, ти сказав дурницю.
Арифметики не знаєш, ставлю одиницю.
— Арифметику я знаю,—відрубав Аркаша.—
То ви якраз не знаєте, який наш папаша.
“Гідна зміна” – Гумореска Павла Глазового
Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно:
— Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно,
Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках?
— Бо писати він не вміє строго по лінійках.
Чи то вправи, чи диктанти,—все він без розбору
Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору.—
Бюрократ кричить: — Для двійок все це не причина!
Резолюції писати учиться хлопчина!
“Коріння й насіння” Гумореска Павла Глазового
— А ти, тату, в школі вчився?
— Учився, Сергійку.
— А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
— Було Таке, траплялося…—
Малий засміявся:
— Тоді мама правду каже,
Що яв тебе вдався.
“Мученик науки” – Гумореска Павла Глазового
Повернувся першокласник із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.
— Що з Тобою, мій синочку? — засміялась мати.—
Та невже ти в школі носом учишся писати?
— Смійся, смійся,— каже хлопчик.— Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму зошиті побачиш.
“Невгамовний син” – Гумореска Павла Глазового
Запросив директор школи — це вже котрий раз! —
Матір лобура, що ходить у десятий клас.
— Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро
Семикласниці Марусі поламав ребро.—
А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина переломний вік.
“Однокашник” – Гумореска Павла Глазового
— Хто там, синку, в двері стукав?
— То якийсь дідок,
Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.
Він говорить, що приїхав із села до нас,
Що колись ходив з тобою у четвертий клас.
— Йди скажи: немає татка. То якесь брехло.
У четвертім нашім класі лисих не було.
“Табель” – Гумореска Павла Глазового
Питається сина батько Опанас:
— Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас?
— На деньок у мене попросив Марат.
— А чого це раптом?
— Каже, напрокат.
Учиться він класно, на «чотири» й «п’ять».
Хоче моїм табелем предків полякать.
“Чудний школяр” – Павло Глазовий Гумореска
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися, —
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
