Олег Ольжич хронологічна таблиця
Олег Ольжич портрет
Олег Ольжич коротка інформація:
| Ім’я при народженні | Олег Олександрович Кандиба |
|---|---|
| Псевдо | К. Опара, Д. Кардаш |
| Народився | 8 (21) липня 1907 Житомир, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 10 червня 1944 (36 років) концтабір Заксенгаузен, Бранденбург, Третій Рейх |
| Громадянство | Російська імперія→УНР→Чехословаччина |
| Національність | українець |
| Діяльність | поет, археолог, публіцист |
| Сфера роботи | археологія |
| Alma mater | Карлів університет і Факультет мистецтв Карлового університету |
| Мова творів | українська |
Олег Ольжич хронологічна таблиця текст
| Дата | Подія |
|---|---|
| 8 липня 1907 | Народився в Житомирі |
| 1919–1923 | Здобував середню освіту в трудовій школі |
| 1922 | Разом із матір’ю виїздить з України у Берлін |
| 1923 | Родина Кандиб переїхала до Праги |
| 11 грудня 1924 | Закінчує платні річні матуральні курси Українського Громадського Комітету в Празі |
| 1926 | Став звичайним студентом Карлового університету |
| 1928 | Отримав грант від Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові на експедицію в Більче Золоту |
| 1931–1940 | Період інтенсивної наукової і академічно-педагогічної діяльності |
| 1932 | II Український науковий з’їзд, на якому працював Ольжич |
| 1938 | Кандиба виїздить до США |
| кін. 1930-х | Редагував часопис «Самостійна думка» |
| 1938–1939 | Брав активну участь у діяльності короткочасного державного утворення — Карпатської України — в її збройній боротьбі проти угорських окупантів |
| 1939–1941 | Очолював Революційний Трибунал ОУН |
| 1940 | Поетична збірка «Вежі» |
| 1941 | Переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції |
| 1942 | Почаївська конференція ОУН обрала Олега Кандибу заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях |
| 2 серпня 1943 | Одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною |
| 25 травня 1944 | Заарештований гестапо у Львові |
| Ніч з 9 на 10 червня 1944 | Загинув під час чергового допиту |
| 1946 | Посмертно видана поетична збірка«Підзамче» |
Біографії
Посилання
