Орудія ті не дуже були подібні до теперішніх гаубиць, зеніток і самоходок, проте своє діло робили…
За порох у них правили бичачі кишки, за дуло — великий такий “ополоник”, а за набої звичайнісінький собі обапіл або чималенька каменюка.
Баліста заряджалася таким способом: брався чималенький обапіл, вкладався в риштак, накручувалися до отказу кишки, потім кишки пускалися, розкручувалися й шпурляли обапіл на ворога, в обложене місто.
У катапульту — в ополоник клалась каменюка, натягалися кишки, пускались і каменюку орудіє швиргало на ворога.
З часом орудія ті удосконалювалися і обернулися на дуже складні і дуже страшні машини, що їх ми маємо тепер.
Артилерія зробилася “богом війни”…
Треба сказати, що ще за часів Александра Македонського вживалося в катапульті “газових набоїв”…
“Набої” ці були дуже оригінальні, а саме: замість каменюки в “ополоник” клали дохлу собаку чи кішку й швиргали на ворога…
Такі “газові набої” припахали не фіалкою, і ворогові було не дуже приємно від таких гостинців.
От і тепер, коли Гітлера загнано в його звіряче лігво, не завадило б ужити для нього старовинної “артилерії”…
Усіх дохлих собак та кішок за допомогою катапульти швиргонути йому в столицю третьої імперії…
Це буде “гостинець”, гідний фюрера, гідний його культури, його цивілізації, гідний культурного рівня “вищої арійської раси”.
