Цілу нічку пасажирка
мучиться в купе:
У вагоні за стінкою
гучно хтось хропе.
Вже і стукала
у стінку — не допомага,
Лиш хропіння
все дужчає, аж луна ляга…
Ледь діждалася світанку —
пішла запитати,
Хто в сусідньому купе
не давав їй спати.
А там сидить молодий
чолов’яга дужий,
Очевидно, до жінок
зовсім не байдужий.
Розгнівана, знервована,
жіночка сказала:
— Я стукала до вас тричі,
я майже не спала.
Чи ви глухий, що не чули,
чи сон який снився?..
— Чути чув, а не прийшов,
бо за день стомився!
Показати коментарі
