Підбігає під ліс, а там сидів лісничий; мав файний город, а в тім городі красний виноград, засаджений попід, пліт до сонця. Виноград того року зародив сильно, китиці були такі великі й тяжкі, що аж гілля вгинали.
Ввидів лис та й думає: «Попоїм хоть винограду, коли нема курки!» Підбіг під пліт, скочив раз, другий, третій — виноград високий, не годен дістати. «Ей, — каже, — я знаю, що він квасний, чого буду за ним дертися?»
Покинув виноград та й побіг далі.
Показати коментарі