Іван ВЛАСЕНКО.
м. Київ.
Цю побрехеньку розказав у «Енеї» хтось із москвичів, які любили просвіщати периферійну публіку столичними дотепами. Як відомо, 1980 року в Москві проходили Олімпійські ігри. Особливою популярністю в світі вони не користувалися, бо багато країн на знак протесту проти нехтування правами людини в СРСР не прислали своїх спортсменів. Паралельно вони провели свою олімпіаду у США. Із розвінчанням радянської «демократії» виступив і батько водневої бомби відомий правозахисник Андрій Сахаров.
«Найдемократичнішому в світі урядові» все це вельми не сподобалося. Але відігратися можна було тільки на Сахарову, до решти — руки короткі. Отож із Кремля була дана вказівка президентові АН СРСР позбавити непокірного звання академіка.
Зібралася академічна президія. Александров відкрив засідання та й каже:
— Товариші, сьогодні ми маємо розглянути безпрецедентне питання: виключення Андрія Сахарова зі складу академіків.
— Чому ж безпрецедентне? — з місця відгукнувся Леонід Капиця. — 1938 року Гітлер виключив з академіків Ейнштейна…
Запала глибока тиша. Александров якусь мить постояв, поплямкав губами й промовив:
— Переходимо до наступного питання.