На чиюсь біду.
Серед ставу й
заломився
На тонкім льоду.
Б’ються соцькі й розсильнії,
Б’ються й
рибаки,
Водять шнури край пролому,
Ості і гаки.
Але йде жидок
убогий,
Пейсами потряс:
“Гирсти! Гирсти? -став питати.
Що таке у
вас?”
“Засідатель утопився,
Господи прости!..
Ходи, жидку, хоч
поможеш
Шнура завести”.
“Гирсти! – нащо то шукати
Людської біди?
Лиш карбованця наставте,
Вийде сам з води!”
Показати коментарі