Друкувати
Знову Льоня – в дяді Льоші, знову на подвір´ї
все обмацує та ходить доокола гирі.

– Гарна іграшка? – питає в Льоні дядя Льоша.

Хлопчик глянув на спортсмена і каже: – Хороша.

– Отаку б тобі додому, правда?
– Правда, – каже, бо не знає іще Льоня, скільки гиря важить.
– То бери.

Хлопчина взявся обома руками – ані з місця двопудова,
як стіна, як камінь.

– Мало каші з´їв ти, хлопче, що ж будеш робити?
– Е-е, дядю, – усміхнувся, – та ж вона прибита.

Рейтинг