Словом точним, повновагим
З’ясувати, що в природі
Називається зигзагом.
— Тут і складності немає,
— Хтось нам скаже, як ведеться
,— Бо це лінія така є,
Просто — ламаною зветься!
Ну, зигзагами бувають
Злами ліній в діаграмі
(Стан речей там відбивають
— Зріст і спад у кожнім зламі).
Ну, буває ще мережка
І вогненна блискавиця.
А бува й людини стежка,
Тільки треба придивиться.
* * *
В установі «Кінь-копито»
Гнат Коваль часом пиячив.
Що ж Шарахкалу робити?
Керівник, а не добачив.
Він у главк біжить негайно
Та й питає: — Як тут бути?
— Кажуть: — Ви йому, звичайно,
Постарайтесь дать відчути.
Тут Шарахкало старанно
— Раз начальство наказало
— Ковалю вліпив догану,
Дав відчуть… А що, як мало?..
Вічно це вагання кляте.
Не зроби — не підеш вгору.
Мабуть, треба добавляти:
Й дав догану вже сувору.
Тільки ж знов не без турботи.
«Постарайтесь…» — чув у главку
. Й Коваля прогнав з роботи
,— Змів — і все, як ту козявку…
* # *
Оббива Коваль пороги
(Вмів Шарахкало старатись!),
Оббива й не має змоги
Куди-небудь влаштуватись.
Врешті зважився: «А дай-но
В главк подамся я від скрути».
Розібрались там, звичайно,
Як йому… «дали відчути».
З главку дзвонять в установу:
«Що це?.. Ви кого питали?
Коваля ж ми знаєм!..
Знову Дров у себе наламали?!»
Знов Шарахкало в скорботі:
«Так, начальство наказало
— Поновив я на роботі Коваля…
А що, як мало?
Бо Коваль же тямовитий…
Як я міг прогнати Гната?
Наказали поновити,
— Певно, будуть піднімати…»
І Шарахкало у ліжку
Ніч крутився з переляку,
А на другий день в трудкнижку
Ковалю заніс подяку…
* * *
Він не знає рівноваги,
Йде мов п’яна та людина.
Шлях його — самі зигзаги
— Наче стиснута пружина.
А пружина ж ця як лясне,
Як розправиться в напрузі,
Як Шарахкала хлябасне,
— То вже буде по заслузі!..
Адже всяк, до правди схильний,
По правдивій піде стежці,
Бо зигзаг не скрізь доцільний
І красивий — лиш в мережці!.
