Дуже добре знає:
їхній зав Панас Мудрак
Випить полюбляє.
Був недавно ювілей
В цім «Райкудкудаці».
Скільки там було людей,
Вславлених у праці!
Пив шампанське весь актив,
Бризки — аж до стелі.
А Мудрак за всіх жлуктив
Пунші та коктейлі.
Доливав до коньяку
І лікери, й вина.
— Ти б туди ще дьогтику,—
Морщилась дружина.
— Цить, бо ти, як кулемет,
Так і строчиш всюди,
Мій псуєш авторитет,
А навколо ж люди…
Жінка: — Годі пить…Облиш! —
Він їй: — Тихше, Ніна! —
І пішло: «Шумел камьіш…»,
«Ой цветет калина…»
Вздрів на другий день
Мудрак Шарж у стінгазеті.
І себе відчув він так,
Наче на багнеті.
На малюнку — чоловік
Має вигляд бочки:
В горло йде смоли потік,
А під цим — рядочки:
«Раз на мові ксьондз казав: —
Не впивайтесь, люди!
На тім світі вам смола
Замість вина буде…»
Спив їден смоли: «Гірка!..
А все ж не тужити:
Як втягнеться чоловік,
То й не буде пити!..»
— Що за натяк? — мовив зав
Випад хуліганський! —
І під віршем прочитав
Підпис — С. Руданський.
Виклика Мудрак Панас
Секретарку Стеху: —
Хто Руданський тут у нас?
Із якого цеху?
Об’явився віршомаз!
К бісовому тату!
Завтра ж вивісить наказ —
Скоротить по штату!..
