Запитання дитяти
Зайшла сусідка до сусідки
І з щирим гнівом на лиці
Питає подругу: —Ну звідки
Беруться в нас такі людці?
Велася про чинушу мова,
Що дуже жінці тій допік:
— Та це ж людина безголова,
Хабарник він — не чоловік!
Усе це слухає хлопчина,
Що й до стола ще не доріс:
«Якщо без голови людина,
Де в неї вуха, очі, ніс?..»
І він підвів на маму очі:
— А як же слуха дядя той?
— Та він і слухати не хоче
Нікого, он який герой!
— А як він бачить? — глянув скоса
її кирпатенький синок.
Та далі, синку, свого носа
Він і не бачить ні на крок!
— А як же дума безголовий?
— Питає маму під кінець.
— А думать не обов’язково,
Щоб підписати папірець…
— Що ж це за дядя?
— їй хлопчина
(Він був з допитливих малят).
Та казна й що це за людина…
Ну, одне слово,— бюрократ!..
Показати коментарі
