Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
— Ну й сором,— каже, — серед дня, дивак,
Зловився!
Мене б не обдурили так:
За це-бо я ручуся сміло.
— Аж зирк, і сам в сильце заплутався тоді.
За діло!
Тож, Голубе, вперед не смійсь чужій біді.
Чиж і Голуб – Іван Крилов байка слухати аудіо онлайн
Показати коментарі