- Дитину переконали, що вона лінива – вона повинна відповідати цьому
- У дитини нерівномірна працездатність
- У дитини у школі проблеми
- У дитини є так звана прихована гіперактивність
- Учень просто відстав за програмою
Майже половина батьків школярів скаржаться, як важко змусити дітей виконувати домашні завдання. Після уроків учні готові займатися чим завгодно, тільки не сідати за домашку. Доходить до скандалів та навіть фідичного насильства. Більшість батьків рахують що це банальна лінь – і найчастіше помиляються. Які ж причини можуть мати те, що діти не хочуть вчитися після школи ще й удома.
Дитину переконали, що вона лінива – вона повинна відповідати цьому
Вина у цьому повністю на дорослих. Якщо батьки чи вчителі постійно твердять “Не лінуйся”, “Ти лінивий”, “Ти нічого не хочеш робити”, то школяр починає вірити, що він справді лінивий, тому йому немає сенсу щось робити, у тому числі й уроки, якщо він і так “невдалий”.
Що робити? Треба поміняти риторику і намагатися переконати протилежне, кажіть дитині, що вона насправді – трудяга, згадати, як вона допомагала колись чи робила з натхненням. Загалом, потрібні докази того, що він не лінивий. А потім перенесіть все це на виконання домашніх завдань, переконавши школяра, що він впорається з домашнім завданням за півгодини.
У дитини нерівномірна працездатність
Можливо, проблема школяра – не байдужість до навчання взагалі, а асиметрії півкуль його мозку, у разі, якщо права частина активніше. Такі люди дуже творчі, із образним мисленням, стають успішними художниками, музикантами та літераторами, рухають науку. Але для них строгий графік – справжнє випробування. Після шкільних уроків їм потрібен час для відпочинку, перемикання на іншу діяльність і на це може знадобитися кілька годин. Примушувати робити уроки – марно, результат буде сумний і дитина мало запам’ятає.
Що робити? Спостерігати за своїм чадом. Якщо в нього розвинений творчий початок, то після школи треба дати йому просто відпочити, позайматись своїми справами, а домашню роботу виконуватиме, коли він буде готовий. Можливо, це буде вже ввечері, зате зроблено швидко і з толком. Оскільки одноманітні дії таких дітей швидко втомлюють, то між різними завданнями їм треба давати перерву.
У дитини у школі проблеми
Це може бути не пов’язане з навчанням, а сварки з однокрасниками, нерозуміння з боку вчителя, модний зараз булінг (буллінг – травля, дражнення дитини), інтернет переслідування. У школі учень якось тримається, бо треба, а вдома всі ці книги та завдання нагадують про неприємні відчуття і навіть у безпечній домашній обстановці пропадає почуття захищеності. Через це дочка чи син підсвідомо намагаються позбутися будь-яких нагадувань про школу.
Що робити? В обов’язковому порядку перевірити цю версію – діти найчастіше приховують свої невдачі у школі. Постарайтеся у довірливій обстановці розпитати, що відбувається у школі, як проходять будні, які стосунки з іншими учнями. Треба знати, що якщо дитина щиро ділиться, що було вчора, сьогодні, буде завтра, то цю версію можна відкинути. А якщо став потайливим, то треба замислитись і спробувати з’ясувати ситуацію не лише зі своїм чадом, а й вчителями, однолітками.
У дитини є так звана прихована гіперактивність
Зараз це досить поширена проблема, але такі діти нічим не відрізняються від однолітків, а тим більше тих, яким поставлено діагноз “гіперактивність”. Тобто, з інтелектом все в нормі, дитина не носиться як навіжений, зі шкільною програмою справляється. Але і батьки, і вчитель могли б помітити, що будь-який зовнішній подразник вибиває його з колії. Це може бути що завгодно – просто шум, людина, що підійшла, дзвінок або несподіване звернення. Після цього учень просто може не повернутись до попереднього заняття, а переключається на щось інше.
Що робити? Якщо ви звернули увагу, що дитина часто в процесі виконання домашнього завдання школяр часто відволікається та втомлюється, найкраще звернутися до фахівця – невролога. Він дасть професійні поради, як коригувати поведінку дитини та що робити батькам, тоді цю проблему буде вирішено у підлітковому віці. Якщо пустити на самоплив, все посилиться.
Порада від дитячого психолога: таку дитину треба “втомити фізично” до того, як сідати за уроки. Тільки після тривалої прогулянки чи спортивної секції він зможе зосередитись на виконанні розумових завдань.
Учень просто відстав за програмою
Ця ситуація зараз найпоширеніша. То навчання, то дистанційка, на якій багато дітей розслабляються, є ціла низка та інших причин:
- тривала хвороба;
- прогули уроків;
- дуже швидкий темп навчання та дитина не встигає сприйняти новий матеріал;
- учень не розуміє пояснення, йому потрібні додаткові заняття;
- зміна школи.
Як правило, у таких ситуаціях школяр починає плакати коли треба виконувати домашні завдання.
Що робити? Будь-якими шляхами допомогти наздогнати пропущене – самим займатися, домовитися з учителем про індивідуальні заняття, найняти репетитора. Треба розуміти, що поки школяр не освоїть пропущений матеріал, він не зможе повноцінно вивчати новий, плюс йому доведеться працювати вдвічі більше.
І найголовніше, не треба критикувати та звинувачувати дитину в цій ситуації.
