Та й трошечки на сонечку погріться.
Побачила Вола
Та й каже подрузі тихенько
(Вигадлива була!):
— Який здоровий, моя ненько!
Ну що, сестрице, як надмусь,
То й я така зроблюсь?
От будуть жаби дивуваться!
— І де вже, сестро, нам рівняться… —
Казать їй друга почала;
А та не слуха… дметься… дметься…
— Що, сестро, як тобі здається,
Побільшала хоч трохи я?
— Та ні, голубонько моя!
— Ну, а теперечки? Дивися!
— Та годі, сестро, схаменися! –
Не слуха Жаба, дметься гірш,
Все думає, що стане більш.
Та й що, дурна, собі зробила?
З натуги луснула — та й одубіла!
Такі і в світі жаби є,
Прощайте, ніде правди діти;
А по мені — найлучче жити,
Як милосердний Бог дає.
Ідейно художній аналіз байки Л. Глібова “Жаба і Віл”:
Тема: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосовно розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла».
Ідея: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості(13 слайд)
Основна думка: «…найлучче жити, Як милосердний бог дає».
Риси характеру Жаби у байці “Жаба і Віл”:
Заздрісність, вигадливість, самовпевненість, глупота, цікавість до всього.
