Майнула у садок
На ряст, на квітки подивиться,
Почуть Зозулин голосок.
От примостилась на красолі
Та й думає про те,
Що як то гарно жить на волі.
Коли усе цвіте.
Сидить, спесиво (1) поглядає.
Що робиться в садку;
Вітрець тихесенько гойдає.
Мов панночку яку…
Побачила Бджолу близенько:
— Добридень! — каже їй. —
Оддиш хоч трохи, моя ненько.
Сідай отут мерщій.
— Та ніколи мені сидіти, —
Одвітує Бджола, —
Вже час до пасіки летіти:
Далеко від села.
— Яка погана, — Муха каже, —
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже…
Мені б отак — змарніла б я.
За тиждень би головоньку схилила.
Моє життя, голубко мила, —
Талан як слід:
Чи де бенкет (2), чи де обід.
Або весіллячко, родини, —
Такої гарної години
Ніколи не втеряю я:
І їм, і ласую доволі, —
Не те що клопоти у полі
І праця бідная твоя! —
На річ таку Бджола сказала:
— Нехай воно і так;
Та тільки он що я чувала,
Що Муху зневажає всяк,
Що де ти не поткнешся
Або до страви доторкнешся, —
Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь.
— Стару новинку, — каже Муха, —
Десь довелось тобі почуть!..
Запевне, дурень дурня слуха…
Велике діло — проженуть!
Не можна в двері — я в кватирку
Або пролізу в іншу дірку —
І зась усім!
Нехай ся байка мухам буде.
Щоб не сказали часом люде,
Що надокучив їм.
Ідейно художній аналіз байки Л. Глібова “Муха і Бджола”:
Вступ: розповідь про Муху-ледащицю та її байдикування.
Основна частина: зустріч Мухи і Бджоли та їхня розмова про значення праці.
Мораль: не можна бути лінивим і нахабним, треба любити чесну працю, яка нас годує.
Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола:
Муха – це носій соціального зла, паразит, зухвалий нероба, який вбачає сенс свого існування в безперервному гультяйстві. Л. Глібов наділяє її такими рисами, як хвалькуватість, зухвалість, чванливість, безсовісність.
Бджолі властиві якості, характерні для “маленької людини”. Вона – скромна, працьовита, чесна. Їй навіть ніколи перепочити: з ранку до вечора вона у праці, у “клопотах у полі”.
Чого навчає байка Л. Глібова “Муха і Бджола”:
Засуджувати ледарство, неробство, обмеженість, паразитичне існування; схвалювати працелюбність, справедливість, чесність.
