Друкувати
Їде шляхтич по дорозі,
Хвалиться прислузі:
– Я рубав тих запорожців,
Як бур’ян у лузі! Раптом зирк – ідуть з-за річки
Козаченьки браві.
Шляхтич вискочив із брички
І сховавсь в канаві.

Потім виліз,чистить пера,
Обтрусив жупана.
А челядник: – Ой, холера!
Що за сморід, пане?

Шляхтич став посеред шляху,
Розминає кості:
– Ти гадаєш, то від страху?
То в мене від злості!

Рейтинг: 5 - 1 Голосов