— Ти смієшся все, Степане!
Чого тобі смішно?
У наш час такий невтішний
Сміятися грішно.
— Не сміюся я, Миколо,
Бо невтішні справи.
Це так мені стоматолог
Протези поставив.
Порада лікаря
— Напевне, скоро вріжу
дуба,
Від лікаря плетусь тепер,
Уже мені й життя нелюбе,
Вночі он ледве не помер.
Цироз печінки… В грудях
свище,
І голова щодня болить,
Ще непокоїть селезінка,
І підшлункова барахлить.
Трясуться руки, хворі нирки,
І в серці біль якийсь тупий…
— То що ж тобі порадив
лікар?
— Сказав: «А ти побільше
пий!»
Показати коментарі
