Як діяти має,
Коли спинить поліція,
І строго спитає.
-Чи вживав ти алкоголю,
-Часом й боронь Боже,
-Мовляв рухатись при цьому,
-Соромно й негоже. -Після слів таких моральних,
-Скажуть в трубку дути,
-Щоби з рота твого явно,
-Алкоголь почути.
-Ти при цьому в оту трубку,
-Сміло собі дихай,
-Разом з тим поліціянтам,
-Гроші в руки тикай.
-З дві десятки в руки тикнеш,
-Й слово можу дати,
-Що тебе за це у руки,
-Будуть цілувати.
Проминуло з того часу,
Днів уже багато,
І ось кум відвідав кума,
У Різдв’яне свято.
Ну а свято без застілля,
Й зустріч між кумами,
Не вбійдеться без горілки,
Кажучи між нами.
Отож їде кум додому,
В губи собі свище,
Раптом стоїть поліцейський,
Обіч, як стовпище.
Крутить жезлом і вказує,
Мовляв зупинися,
І на очі єством своїм,
Владі покажися.
Й дійсно, все так й відбулося,
Як кум вчив до цього,
Поліцейський звичним кроком,
Підійшов до нього.
-Куди мчимось, куди їдем,
-Клопіт ваш у чому,
-Алкоголь можливо в тілі,
-Винуватець всьому.
-Дихніть в оцю сопілочку,
-А вона при цьому,
-Дась нам знати чи зможете,
-Їхати додому.
Кум при тому іронічно,
Й гидливо скривився,
Всунув тому дві десятки,
Щоб той відчепився.
А пан глянув на ті гроші,
Та й каже серйозно,
-Щось ви дихаєте слабо,
-Мов туберкульозно.
-Ану дихніть, щоби трубка,
-Колір інший мала,
-І мені ця процедура,
-більшу користь дала.
Дмухав довго ще у трубку,
Кум із пересердя,
В безнадії на порядність,
Й людське милосердя.
