Друкувати
Він з’явився просто з стіни. Взяв і зайшов, ніби там були двері. Голова колгоспу не встиг навіть здивуватись, як прибулець відрекомендувався:

-Антей. Прилетів переймати досвід. З Сіріуса.

-Звідки, звідки? — перепитав подивований голова і про всяк випадок смикнув свого вуса: видіння не зникало.

-З Сіріуса,— повторив гість.— Вирішили ферму ство­рити, а досвіду ніякого. Прочули ось, що всі до вас їдуть, вихваляють. Ну, мене, як молодого, і послали перей­мати…

-Так би й одразу казали, що за досвідом,— пожвавішав господар.— Крильком мене величають. Юхимом Антоно­вичем…

Він крутнув вуса і натис на якусь кнопку. Зайшла секре-тарка.

Ти от що, Галю,— звернувся Крилько.— Розшукай Тср^бейка, скажеш: по лінії досвіду приїхали.

За якусь мить влетів захеканий Теребейко:

-Викликали?

-Товариш он за досвідом прилетів. Звідки, ви каза­ли? — звернувся до пришельця.

-З Сіріуса.

Ну й колгосп у вас! — подивувався Теребейко.— Як на мене, то я б перейменував його у «Зорю».

Ти ж дивись, Петровичу, не давай гостя в обиду,— Посміхнувся голова і поплескав прибульця по плечу.

-— Ну, Антоновичу, таке подумати…— обурився Теребійко,— Ви ж знаєте, у мене конвейєр, усе за планом…

Пішли. А під вечір влітає Теребейко злий-презлий. – Ви кого мені, Антоновичу, підсунули? — допитується у Голови.— Я його в леваду, на шашлики, до ставків на ющку, до баби Мотрі на варенички з сиром, а він крутить головою, комизиться якогось біса, ферму показуй… На дідька тобі ті авгієві стайні, кажу, краще на пасіку мотнемось, інчпаріїіки в діда Осипа вип’ємо… А він: «Я ж досвід перейймати прилетів… По всіх краях тільки й говорено, що про ваш метод. Усі, як один, до вас пруть. Кажуть, ліпше, ніж у нас, ніде в світі досвід не показують. А ви — галушки, вареники…» Я його до баби Одарки на деруни, а він:  Мені б на ваші корови глянути. На роботі я…»

Рейтинг