Друкувати
  • Багатий бідного не знає.
  • Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий — коли що трапиться.
  • Багатий хитрий на гроші, а бідний на видумки.
  • Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого взимі.
  • Багатій не дивиться, чим убогий живиться.
  • Багато диму — мало тепла.
  • Багато нового, та мало доброго.
  • Багатого проводять, щоб не впав, а бідного щоб не вкрав.
  • Багатому — щастя, убогому — діти.
  • Багатому життя, а бідному виття.
  • Багатому і в будень свято, а вбогому і на Паску піст.
  • Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю копати.
  • Багатому свято, а бідному діла багато.
  • Багатому щастя, а вбогому трясця.
  • Багатство дме, а бідування вдвоє гне.
  • Багатство ум родить, а бідність і той, що був, губить.
  • Багач їсть у середу лучче, як бідний у Великдень.
  • Багач не відає, що бідний обідає.
  • Багач норовить, як би бідного з ніг збить.
  • Багач ся дивує, чим бідний діти годує.
  • Багачеві прибиль, а біднякові загибель.
  • Балакає густо, а виходить пусто.
  • Без збутку — не бачить прибутку.
  • Бережи чуже, неначе око своє.
  • Бери здалеку жінку; купуй зблизьку корівку.
  • Бий свій свого, щоб чужий боявся.
  • Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з`їсть.
  • Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
  • Бідному з багатим судиться,— то краще в морі втопиться.
  • Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини з усіх боків.
  • Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
  • Більше діла — менше слів.
  • Більше їж, а менше говори.
  • Близька соломка, краще далекого сінця.
  • Боржник весело бере, а сумно віддає.
  • Борода, як у старого, розуму, як у малого.
  • Боязливому по вуха, — сміливому по коліна.
  • Брехень багато, а правда одна.
  • В добрім житті кучері в’ються, а в поганім — січуться.
  • В панські ворота широко ввійти, та вузько вийти.
  • В чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не замічає.
  • Велика риба маленьку цілою ковтає.
  • Високо літаєш та низько сядеш.
  • Від малих дітей голова болить, а від великих серце.
  • Від сердитої жінки — постарієш, а від доброї — помолодієш.
  • Всяк хоче взять, а ніхто не хоче дать.
  • Гірка робота, а солодкий хліб.
  • Гірко поробиш — солодко з’їси.
  • Говорить прямо, а робить криво.
  • Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.
  • Далеко, та легко; а близько, та слизько.
  • Де гроші говорять, там правда мовчить.
  • Де м’яко стелять, там твердо спать.
  • Де не було початку, не буде й кінця.
  • Де прибуток, там і витрата.
  • Де розумному горе, там дурному сміх.
  • Де чоловік старий, а жінка молода — там рідко згода бува.
  • День довгий, а вік короткий.
  • Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, будеш довго жить.
  • Дивиться вподовж, а живе впоперек.
  • До собаки підходь ззаду, а до коня — спереду.
  • Добра жінка — весілля, а лиха — погане зілля.
  • Добра порада виведе, а погана заведе.
  • Добре говорить, а зле творить.
  • Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі.
  • Добре найнявся: дають ранком води, а ввечері і пити.
  • Добрі діти — доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться.
  • Добрі діти на ноги поставлять, а лихі з ніг звалять.
  • Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше.
  • Дурень киснить, а розумний мислить.
  • Дурний розумного, а п’яний тверезого не любить.
  • Дурний сватає, а розумний заміж бере.
  • Дурням літом — не жарко, а зимою — не холодно.
  • Жили ж старі дурні — поживуть і молоді.
  • З великої хмари — малий дощ.
  • З добрим поживеш — добре й переймеш, з лихим зійдешся — й свого позбудешся.
  • З добрим поживеш, добро переймеш, а з лихим зійдешся, того й наберешся.
  • З лихою жінкою сварка та розлад, а з доброю і без грошей лад.
  • З поганої трави не буде доброго сіна.
  • З п’яним полаюсь, а з тверезим помирюсь.
  • З чим прийшов, з тим пішов.
  • За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За малими дітьми не з`їси, а за великими не зносиш.
  • За розумним чоловіком — дурна жінка розумна.
  • Захотілось — запрягайте, розхотілось — випрягайте!
  • Знаєш — кажи; не знаєш — мовчи.
  • Знай більше, а говори менше.
  • Золото —не мудрець; убогість —не дурень.
  • Йди скоро — наженеш горе, йди тихо — тебе нажене лихо.
  • Йдучи по чужу голову і свою неси.
  • І сліпа коняка везе, як видющий на возі сидить.
  • Із щастя та горя скувалася доля.
  • Корову на двоє розрубали: зад доїли, а перед у борщі варили.
  • Котрий собака багато бреше, той мало кусає.
  • Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.
  • Краще з розумним у пеклі, чим з дурнем у раю.
  • Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
  • Краще погано їхати, ніж хороше йти.
  • Краще своє латане, ніж чуже хапане.
  • Ластівка день починає, а соловей кінчає.
  • Легше брати, чим віддавати.
  • Лихий доброго псує.
  • Ліпше своє мале, ніж чуже велике.
  • Ловись, рибко, велика й мала.
  • Любов робить розумних дурними, тихих — буйними, а сердитих — смирними.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • Малі діти не дають спать, а великі не дають і дихать.
  • Малі діти несуть в хату, а великі — з хати.
  • Матері своїх дітей жаль: хоч найменшого, хоч найбільшого.
  • Матері свої погані діти — гарні.
  • Менше базікай, а більше слухай.
  • М’яко стеле, та твердо спать.
  • На чужий коровай очей не поривай, а раніш уставай, та свій затівай.
  • На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкуштується — і твердого, і м’якого.
  • На сміливого собака гавка, а боязливого рве.
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • На чужий коровай очей не поривай, а про свій дбай.
  • Наш піддячий любить борщ гарячий, а як голодний, їсть і холодний.
  • Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
  • Не думай, як би взять, а думай, як би віддать.
  • Не кидай живого, не шукай мертвого.
  • Не плач, як загубиш; не радій, як знайдеш.
  • Не стидно мовчать, коли нема чого казать.
  • Ну й ніс — для празника ріс, а в будень носить.
  • Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.
  • Пізня пташка очі продера, а рання уже носок витира.
  • Після війни завжди мир буває.
  • Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.
  • Позича — сміється, а платить, то плаче.
  • Позичати всі охочі, а віддавати немає мочі.
  • Поки дурний наговориться, а розумний наробиться.
  • Поки розумний думає, то дурень уже робить.
  • Порожня бочка гучить, а повна — мовчить.
  • Почав за здравіє, а скінчив за упокой.
  • Правда та кривда, як вогонь та вода.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини.
  • Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки.
  • Ранній пізньому не кланяється.
  • Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
  • Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла сподівайся.
  • Розумна голова сто голів годує, а дурна й себе не прокормить.
  • Розумний суму грошей наживе, а дурень усе проживе.
  • Розумний допитається, а дурень ніколи.
  • Розумний не подивує, а дурний не побачить.
  • Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.
  • Розумному натяк, дурневі кийок.
  • Розумному сину не збирай, — сам наживе, а дурному не зоставляй, — усе проживе.
  • Свій хліб лучше чужого калача.
  • Свого не забувай, а чужого не займай.
  • Свої не сватають, а чужі старостів не шлють.
  • Своя рогіжка, краще чужого килима.
  • Син батька дурніший — жалість, а син від батька розумніший — радість.
  • Син батька розумніший — радість, а брат брата розумнішій — зависть.
  • Ситий голодного не розуміє.
  • Скупий складає, а щедрий споживає.
  • Слабкий з дужим не борись, голий з багатим не дружись.
  • Совісті менше — грошей більше.
  • Солдати, що малі хлоп’ята: багато дай, поїдять, і мало дай — наїдяться.
  • Старість — не радість, та й молодість не користь.
  • Старість — черепашкою, а молодість — пташкою.
  • Суд і прямий, та суддя кривий.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май —буде хліба врожай!
  • У багатого багато калача — діти плачуть, у бідного нічого немає — діти скачуть.
  • У багатого живіт росте, а в бідного — горб від роботи.
  • У гіркої біди нема солодкої їди.
  • У дурного розумний, як більмо на оці.
  • У хлібороба руки чорні, зате хліб білий.
  • У хорошої жінки і поганий чоловік буде молодцем.
  • Умій взять, умій і віддать.
  • Умний любить учиться, а дурень — учить.
  • Умний мовчить, коли дурний ворчить.
  • Умний научить, дурак намучить.
  • Умний слова побоїться, а дурневі й батіг не поможе.
  • Умний смиряється, а дурень надувається.
  • Умного пошли—одно слово скажи, дурака пошли— три скажи та й сам за ним піди.
  • Умному тільки кивни—вже й догадається, а дурака й по спині потягни — все рівно дурак.
  • Хороша жінка — кам’яна стінка, а зла — горе ще й біда.
  • Хороша жінка — чоловікові слава, а лиха — згуба.
  • Хоч пироги пісні, так слова масні.
  • Хочеш миру — готуйсь до війни.
  • Хочеш собі добра — не роби нікому зла.
  • Хто багато обіцяє, той мало дає.
  • Хто багато очей має, той мало бачить.
  • Хто грамоти вміє, менше сіє, більше віє.
  • Хто хоче більше знати, треба менше спати.
  • Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші.
  • Чим розумний стидається, тим дурний величається.
  • Чужого доброго не гудь, а свого поганого не хвали.
  • Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.
  • Я твоє багатство переживу, а ти мого вбожества не переживеш.
  • Як багатий, так «здоров був!», а як бідний – «бувай здоров!».
  • Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.
  • Як позичає, то всіх богів викладає, а як віддає, то батька й матір з ями викидає.
  • Як позичають — вихваляють, а як віддають, то як не б’ють, так лають.
  • Як позичають — одна пам’ять, а як віддають — друга.
  • Як позичають, то очі солов’ячі, а як віддають, то свинячі.
  • Як рік сухий—купуй бджілку, а коли мокрий — корівку.
  • Як умре бідняк, то йде піп та дяк, а як умре багатир, то збирається весь мир.

Посилання:

Афоризми відомих людей про мову
Крилаті вирази, вислови, цитати, які можуть бути використані у творах

Рейтинг: 5 - 3 Голосов