Біда нашим головам із панами голими.
Біда учить, а пан мучить.
Більше панів, як псів.
Бог — високо, пан — далеко, а підпанки дадуть дранки.
Будуть пани дуться (багатіти), пока полопаються.
В панські ворота широко ввійти, а вузько вийти.
В панські ворота широко ввійти, та вузько вийти.
Видно пана по халявах.
Високі пороги на наші ноги.
Годи панові рік, а день не вгодиш — пропав навік.
Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь.
Дай панові покуштувати, а він і гамкне.
Дались мені взнаки отаманські кулаки.
Два кметі, пан третій.
Двом панам служить — сорочки не мати.
Двом панам тяжко служить.
Добре говорить, а зле творить.
Добрий пан: тільки тричі в морду дав.
З одного вола двох шкур не деруть.
З пана не буде правдивого отамана!
З панами добре знатися, тане дай боже цілуватися.
З панами і свинями не знайся.
З паном водись і на всі боки дивись. Не довіряй панові.
З паном дружи, а за пазухою камінь держи
З паном не братайся.
З паном не будь за пані-брата.
З панським свого язика не рівняй; бо як довгий,то притнуть, а як короткий — витягнуть.
За наше жито та ще нас і бито.
Заживеш паном, все прийде даром.
Заробив в пана плату: з чотирьох дощок хату.
І пани, й підпанки луску шкребуть.
Казав пан: «Кожух дам»,— та слово його тепле.
Качиного зоба не нагодуєш, а панської кишки не наповниш.
Коли б пан за плуга б взявся, то й світа б відцурався.
На безлюдді і Хома — пан.
На безриб’ї і рак — риба.
На гріш амуніції, на десять амбіції.
Нашим салом та по нашій шкурі.
Не жне, не косить, а жупан носить.
Не так пани, як панські собаки.
Не так тії пани, як підпанки.
Не усякого пана пізнаєш без жупана.
Пан у чоботях ходить, а босі сліди знати.
Пан шкуру зніме, а чорт душу вийме.
Пан як пан, та панята — хоч утікай з хати.
Панам користь, а нам хворість.
Панам косять, а собі хліба просять.
Пани б’ються, в мужиків чуби тріщать.
Пани в світі блукаються, а з правдою не знаються.
Пани однакові, що в нас, що в Кракові.
Пани, на трьох одні штани: котрий раніше встав, той ся і вбрав.
Пани, як дурні; що хотять, те й роблять.
Панич, що вкрав бич.
Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться.
Панська ласка до порога.
Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися.
Панська ласка, що вовча дружба.
Панська собака по-панськи й гавкає.
Панська хворість — мужицьке здоров’я.
Панський маніфест спиною читали.
Панських груш не руш: як погниють, тоді самі дадуть.
Панські очі завидющі, а руки загребущі.
Пану як треба грошей, так він їх у селян на спині шука.
Плати, дурний Іване, та подякуй панам, що гроші беруть!
По привичці їздить пан у бричці, а мужик на возі.
Пристав, як пан за подушне.
Про вовка помовка, а чорт пана несе.
Птаха пізнати по пір’ю, а пана по халявах.
Ручно, бучно, а п’яти мерзнуть.
Сама земля панові не родить – мужик робить.
Скачи, враже, як пан каже.
Стрижи пана, як вівцю, на йому шерсть наростає. Не шкодуй панського двора.
Тепер настало панів: кинь на собаку в пана влучиш.
Титулів повні шкатули, пихи повні міхи, а вбутими ногами босі сліди роблять.
То пан хороший, як багато грошей.
Тоді пани добрі, як сплять.
Три пани, два отамани, а один підданий.
Трудно зробиться паном, а то все бери даром.
Убрався в жупан і дума, що пан.
Хоч біда — коли гоп!
Хоч за гріш — та по-панськи!
Хоч копійка в каптані, та на сто рублів чвані.
Хоч на воді, аби на сковороді.
Хоч поганий, та в жупані.
Це ті пани, що в самоварі куліш варять.
Чоботи нові, а підошви голі.
Чоботи скриплять, а горшки не киплять.
Чорт душу вийме, а пан шкуру зніме.
Чужим потом не нагрієшся
Широкі панські степи, а людям на них тісно.
Який пан, такий його і крам (жупан).
