Друкувати
– Ахи! – гукнув старий павук,
Уздрівши юну муху. –
Ти так гудеш, що кожен звук,
Як музика для слуху.
За дивну талію твою
І за гарненькі ніжки –
Я все покинув би й пішов
Хоч на край світу пішки.
Ти – як перлина, як топаз,
Ти – як іскрина синя..
А муха – дзись!
І тільки раз! –
Попала в павутиння.
Ну й зрозуміло, що було
І що робилось далі.
Оскільки діло вже дійшло
У байці до моралі,
То я скажу, що не для мух
Слова, звичайно, мовляться,
Бо на солодку похвалу
Не тільки мухи ловляться.

Рейтинг