Друкувати
Мама! Найдорожче слово в світі
Де б не був ти, що б ти не робив.
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі!
І сняться часто зорі голубі
І мама на порозі біля хати.
За все, що маю, мамо, дякую тобі!
За все, що маю і що буду мати!

***

Спасибі, матусю, що життя дарували,
Спасибі, матусю, що Ви нас навчали.
Спасибі, рідненька, за вічну турботу,
За щире бажання добра нам усім.
Хай серце ще довго у грудях палає,
А руки, мов крила, внучат пригортають.
Здоров’я міцного зичимо щиро,
Ласки від Бога, від дітей – тепла,
На многії щасливії літа!

***

Якби в словах була пророча сила,
А в серці полум’я цвіло,
То ми б для тебе все зробили,
Щоб дня в житті сумного не було.
Всю доброту, яка існує в світі,
Всю радість, що живе поміж людей,
Найкращі всі на світі квіти
Даруємо тобі у цей святковий день.
Достатком хай оселя буде повна,
Нехай скликає внуків та дітей,
А ти, красива, горда і щаслива,
До сотні літ стрічала щоб гостей!

***

Мама старенька стоїть на воротах,
Від сліз солених її очі печуть.
Чекає дітей, у щоденних турботах,
А діти невдячні додому не йдуть.
Бо нічого в світі краще нема,
як на тебе чекає ще мати жива!
Відвідай її хоч раз у неділю,
бо стомлена мама плекає надію.
Коли ти прийдеш і мама зрадіє,
Тобі все простить і все зрозуміє.
Ніхто так не вміє, як мама пробачити.
Дай її Боже ще трохи прожити!
Приїжджайте до мами у вільну хвилину.
Бо роки летять і летять без упину.
Любіть свою маму, коли ще жива!
Бо колись схаменетесь – а її вже нема…

***

Ніхто любити так не вміє,
Ніхто так словом не зігріє,
Ніхто не зможе так чекати,
Як рідненька наша мати.
Так дай же, Боже, у колі роду,
У колі роду, а в хаті згоду.
Щастя, любові, добру долю,
Вчинивши тим самим задуману волю.

***

Де взяти слів, щоб вдячність передати
За все добро, за ласку, за любов,
За світ оцей, що нам подарували,
І за тепло, що даруєте знов.
Нехай Вас пам’ятають внуки й діти,
Нехай в саду співають солов’ї,
Бажаєм Вам за сто в здоров’ї жити,
Добра і щастя в вашому житті!

***

Турботи, клопоти, робота, діти —
Усе встигали Ви зробити,
А ми, чого гріха таїти,
Не вміли все це оцінити.
І ось сьогодні, в день цей урочистий,
Ми просим Вас за це нас всіх простити,
Хоч знаємо, що слів цих буде мало.

***

Найсвятіші молитви, що йдуть до Бога,
Це твої, коли я йду у путь-дорогу.
Найрідніший блиск очей, що впав сльозою,
Бачу я, коли прощаюся з тобою.
Вірна мамина любов пресвятая
Нас, дітей, від бід усіх оберігає.
Добре серце матерів не старіє,
Нас теплом своїм завжди обігріє.
Хоч позве мене життя в світ далеко.
Хоч іти поміж чужих, ой, нелегко,
Пісня мамина в душі моїй лунає.
Слово мами – оберіг в чужому краї.
Я завжди, де б не була, спішу додому:
Та мою розвіє тугу і утому
Ніжна посмішка очей, що так чекають
І у неба лиш добра мені благають.

Рейтинг: 5 - 4 Голосов