Попливли вони до свого короля і питають:
— Що маємо робити?
Король вислухав їх і каже:
— Приведіть його сюди на саму глибину Дністра. Тут ми затягнемо його у воду, розпоремо, виймемо серце і з’їмо. Будемо такі ж мудрі як лис.
Пішли риби сповняти наказ короля. Підпливли дві риби до берега, зупинились біля лиса й кажуть:
— Чи не попливли б ви з нами? Чогось потребують Вас наш король.
— Чому б ні? Як треба, то й треба.
Сів лис на риб та й питає:
— А ви знаєте, чого вашому королю треба від мене?
— А чому б ні, знаємо. Він казав, що треба ваше серце вийняти та з’їсти, то будемо такі мудрі, як ви.
— Е, коли так, то звертайте назад, бо я зоставив серце вдома. Але я прибіжу і за хвилинку принесу сюди.
Завернули риби назад, плигнув лис на берег та й каже:
— Які ж бо ви дурні! Та хіба ж є хто такий, що ходив би без серця?
Риби зрозуміли, що лис їх обдурив. А ситий лис спокійно собі пішов додому у свою нірку.
