Роман “Чорна рада” був написаний українською і російською мовами.
Українською мовою його вперше було надруковано в 1857 р. В основу
твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли
Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву
претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.
“Чорна рада” Куліш аналіз твору
Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”
Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос
Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка
Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році
Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України;
утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має
бути панівним класом суспільства.
Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця.
Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.
Проблематика “Чорна Рада”
- Історична доля України
- Взаємини між панством та біднотою
- Стосунки між Україною та Росією
- Вірність обов’язку, козацька честь
- Місце Запорозької Січі в історії України
- Любов і ненависть
- Вірність і зрада
- Батьки і діти
- Історична постать і сучасність
- Цінність людського життя
- “Усякому єсть своя кара і награда од бога”
Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.
Головні герої “Чорна Рада”
- Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник ,
- Павло Тетеря – правобережний гетьман
- Васюта Золотаренко – ніжинський полковник,
- Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо розької Січі
- московський князь Гагін,
- Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман;
- полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний),
- Петро Шраменко – його син;
- Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора,
- Меланія дружина Михайла Череваня і доч ка Леся
- Божий Чоловік
- Матвій Гвинтовка
- Вуяхевич
Сюжет “Чорна Рада”
Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шра ми й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — зна йомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві,
натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викраден ня Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут,
повернення Кирила й Пет ра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура по рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — од руження Петра ІІІраменка й Лесі.
Композиція “Чорна рада”
Твір містить 18 розділів.
Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.
Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею
