Друкувати
По телеку вареники
актор рекламував,
а вдома син найменшенький
у нього запитав:

— Чи правда, що вареники
оті такі смачні?
Чому ж тоді ти жодного
не принесеш мені?

— Синочку, тих вареників
насправді я не їв.
Одного пса бездомного
порадувать хотів.

Та пес лиш фиркнув
і побіг —
чекають десь, мабуть,
і, певно, щось смачнішеньке
обідати дадуть.

— Ну, татку! —
син розгнівався. —
Ти ж дуже їх хвалив!
Невже ти глядачів усіх
відверто так дурив?!

— Я, синку, не хотів
брехать —
брехлива та реклама!
Я ті вареники люблю,
які нам варить мама.

Рейтинг