^Вгору

logo

gumoreska.in.ua

Головне меню


Дідусь Панас і внучка Клава

 

У час спокійний вечоровий

 

Сидять удвох собі на лаві.

 

І тихо чується розмова.

 

— Я вже казав про

 

це і мамі, —

 

Дідусь зітхнув,

 

щоб розпочати, —

 

Ось віддамо тебе ще заміж,

 

Та й буду я вже помирати.

 

Таке життя.

 

Що тут поробиш?

 

Роки кладуть

 

на плечі втому.

 

А ще ж домучують

 

хвороби.

 

Піду назавше я із дому...

 

— О ні, дідусю.

 

Й не гадайте,

 

Без вас родина стане

 

бідна.

 

Живіть сто літ

 

і не вмирайте,

 

Нам ваша пенсія потрібна...

Поділитись

Відвідувачі

Вся інформація, що розміщена на сайті Гумореска була взята з відкритих джерел і призначена для ознайомлення. Якщо якась інформація на сайті порушує авторське право зв`яжіться будь-ласка з адміністрацією і ми видалимо даний матеріал