^Вгору

logo

gumoreska.in.ua

Головне меню


 

 

Чи це правда, а чи все те

 

Вигадка ледача:

 

Кажуть, в місті відбулася

 

Виставка собача.

 

На ту виставку зійшлося

 

Тьмуща-тьма народу,

 

Щоб по честі оцінити

 

Собачі породи.

 

Бо ж були тут не бездомні

 

Моськи дефективні,

 

А мисливські та службові,

 

Ну й декоративні.

 

В багатьох медалей низки

 

Звисли до підлоги,

 

Та не в тім, читачу, справа,

 

А про те балачка,

 

Що й великий собацюра,

 

Й найменший собачка

 

На тій виставці в пошані,

 

Честь їм превелика —

 

Кожне слідом на мотузці

 

Водить чоловіка,

 

А одного поставлено

 

В центрі круговоду

 

Для об’яв і для реклами

 

Собачого роду.

 

І вусань (отой, що в центрі),

 

Кажуть, мав кебету —

 

Балабонив без шпаргалки,

 

Мов читав анкету:

 

«Ось вівчарка чистокровна

 

Із міста Бішкека,

 

Її батько з-під Полтави,

 

Мати з-під Казбека,

 

Дід і баба з боку батька

 

Родом з Аргентини,

 

А по мамі всі з Одеси

 

По восьме коліно.

 

За вівчаркою — Мумука,

 

Дог із Йокогами,

 

Звір такий, що як до діла,

 

То і тигра згама.

 

Серед предків цього дога:

 

Циркові артисти,

 

Детективи і мисливці,

 

Навіть каратисти.

 

От, приміром, дід Мумуки

 

Силу мав левину

 

І кінцем хвоста знічев’я

 

Розбивав цеглину.

 

За Мумукою — Везувій,

 

Син Агамемнона,

 

Із тутешніх.

 

Хоч і кличка

 

В нього закордонна.

 

Його діда звали Рексом,

 

Прадіда — Мухтарик.

 

Далі йдуть —

 

Рябко, Моторний,

 

Тузик, Бобик, Шарик…»

 

І отак-от без угаву,

 

Про кожну собаку,

 

Всі подробиці згадавши,

 

Той вусань балакав.

 

Може, й далі б теревенив

 

Про життя собаче,

 

Та спинила його тітка

 

Дуже нетерпляча:

 

«Годі, голубе, хвалити

 

Собачу породу!

 

Розкажи про себе краще —

 

Ти якого роду?

 

Ким були баби з дідами,

 

Хто з них чим займався:

 

Тут оратор балакучий,

 

Як кажуть, зламався.

 

Довго-довго е-е-екав,

 

м-м-мекав,

 

М’яв свою панамку,

 

Роззявляв, як риба, рота

 

І губами плямкав.

 

Врешті-решт отямивсь

 

трохи

 

Й спромігся сказати:

 

«Я вам, тітко, не собака,

 

Щоби рід свій знати!»

 

Добре вдумайся, читачу,

 

В ці слова зухвалі

 

Й сам, будь ласка, без підказки

 

Дійди до моралі.

Поділитись

Відвідувачі

Вся інформація, що розміщена на сайті Гумореска була взята з відкритих джерел і призначена для ознайомлення. Якщо якась інформація на сайті порушує авторське право зв`яжіться будь-ласка з адміністрацією і ми видалимо даний матеріал