^Вгору

logo

gumoreska.in.ua

Головне меню


 

 

За вікном, вивергаючи із ринв старі пташині гнізда, плюскотіла гроза. Начальник бюро погоди Іван Христофорович Цидулка метав блискавиці:

– Ваш творчий доробок за день уміщається в одній попільниці,– роздратовано гримав він на підлеглих, й інколи його капітанський голос розчиняв у собі гуркіт стихії.

– Над нами збираються хмари!– продовжив начальник.– Цілий циклон!

– Комісія?– озвався із кутка завідувач відділу завірюх і хурделиць Пакутра.

– Так,– розпустив краватку Цидулка.– І їде вона, звісно, не пригощати нас цукерками.

Наближався кінець року, тож треба було якось рятувати премію за четвертий квартал. Тим паче, що в рахунок останньої дружина Івана Христофоровича, котра крім чаю і кави, нічого зварити не вміла, вже встигла придбати супермодне обладнання для кухні.

– Доповідайте,– тицьнув олівцем Цидулка у завідувача відділу рідких опадів Кундиля.

– За даними науки,– почав той,– за рік у нашій області має бути сімсот шістдесят вісім міліметрів опадів.

– Скільки ж випало згідно з прогнозами вашого відділу?– запитав начальник.

– Сімсот,– винувато відповів Кундиль.

– Де ви поділи шістдесят вісім міліметрів?

– До кінця року ще далеко. Надолужимо...

– Становище ганебне,– перебив його Цидулка.– Чим раніше ми дамо, тобто передбачимо оці нещасні шістдесят вісім міліметрів, тим раніше впораємо план. А прогноз на сімсот шістдесят міліметрів треба було виконати ще у третьому кварталі. І з преміями у кишені працювати в рахунок наступного року. Беріть приклад з Пакутри. Він під час роботи комісії спатиме спокійно, бо ще влітку встиг свої прогнози привести у відповідність із контрольною цифрою.

Усі, крім Пакутри, опустили голови.

– Продовжуйте,– показав олівцем Петро Христофорович на завідувачку відділу погожих днів Пурчиху.

– Як свідчить наука,– почала вона,– в області за рік має бути сто п'ятдесят сонячних днів.

– Скільки передбачили?

– Сто тридцять п'ять.

Цидулка стривожено глянув на календар. Було 15 грудня.

– От що,– мовив він після деяких роздумів і висушив прес‑пап'є піт на чолі.– Вихід один: до кінця року видавайте прогноз «сонячно»!

– А надворі – дощ!– промимрив Кундиль.– І за усіма нашими даними литиме аж до першого січня.

– Іншого виходу немає,– мовив Цидулка.– За мізерію – недодані шістдесят вісім міліметрів опадів – шию милитимуть менше, ніж за непередбачені погожі дні!

...До самого Нового року стояла напрочуд тепла і сонячна погода. На деревах, що буває раз у 350 років, набухли бруньки. То був єдиний правильний прогноз за всі чотири квартали. До нестями радісний Цидулка сидів у своєму кабінеті – не встигав відповідати на телефонні дзвінки мешканців міста, котрі дякували працівникам гідрометслужби за чудову роботу. Це ж треба мати таку сміливість, досвід і, коли хочете, інтуїцію, аби серед примхливої зими наважитись і твердо сказати: «Буде тепло!» І буде не якихось там кілька днів, а півмісяця.

От що означає у роботі наукова основа. І преміальні, що не кажіть, чудовий стимул до приборкання будь‑яких стихій!

Поділитись

Відвідувачі

Вся інформація, що розміщена на сайті Гумореска була взята з відкритих джерел і призначена для ознайомлення. Якщо якась інформація на сайті порушує авторське право зв`яжіться будь-ласка з адміністрацією і ми видалимо даний матеріал