^Вгору

logo

gumoreska.in.ua

Головне меню


 

 

Вань Буркотень літав у Безодні вже тридцять шостий світловий рік. Ниньки наближався кінець його блуканням. «Нарешті! Нарешті! — співало серце, обладнане мікрокомп'ютерами на макропроцесорах.— Сьогодні буду там, де ще не ступала до мене нога людини».

Він скерував свою потужну «Суперстайєр-17» до Бла­китної Зірки. На підльоті замиготіли гасла: «Обминати з лівого боку!», «Підвищуючи швидкість, ти заощаджуєш пальне!», «Не стій під Раком!»

—  Ич, куди старі плакати викидають! — подумки лайнувся Вань Буркотень.— Знайшли собі поля аерації.

Проте заборони виконував автоматично, дотримуючись порад. Зайшовши у щільні шари атмосфери, астрокосмо-гаслонавт наштовхнувся на оголошення:  «Місць нема!»

—  Не дуже й хотілося! — спохмурнів він і взяв курс на Рожеву Зірку.

Здаля вона зустріла його веселкою, на якій красувалося остереження:   «Закрита на переоблік».  На Зеленій був обід, на Жовтій — ремонт, на Брунатній — симпозіум космічних мемуаристів. На Бурштиновій тривав кінофестиваль,    Синю    окупували    аматори    передчасної    музики.

Чорну Зірку якраз перебудовували під шашличну, а Білої не встигли відкрити навіть для ковзанярів. Щодо менших за розміром зірок, то й вони не дали «добра».

-  Сопла болять! Ніг під собою не відчуваю,— поскаржився  «Суперстайєр». Не тратьте, куме, пального. Спускайтеся на дно,— Порадив захеканий Головний Робот.

Де ти його бачив, те дно? — огризнувся Вань Бурко­тень - Чавунна твоя голова!

А що таке чавун? — зацікавився Робот.

Довідаєшся,   коли   повернемось...— пообіцяв   Шеф.

«Коли   мене   послали   якнайдалі, — міркував   пілот,— у програмі не було враховано однієї дрібниці. Вони не замовили  планети.  Що ж, ночуватиму на вулиці. Харчів та пального на мій вік вистачить». І, вивісивши попередження «без потреби не входити»,  «Суперстайєр-17»  вийшов на власну орбіту.

Через три роки екскурсоводи розповідали:

— З правого боку ви бачите єдине небесне тіло нашої Галактики без навантаження.

Ще за десять літ, після невдалих спроб пристосувати «Суперстайєр-17» для перевалочної бази, цивілізація від неї відступилася. Вань Буркотень був задоволений: автовідштовхувачі працювали в режимі.

Вчені назвали її «ЛГ-115», тобто «Летючий голландець».

Цифра визначала кількість ракет, що в одвічному від­рядженні, їм судилося летіти, поки не зупинять стоси зві­тів...

Поділитись

Відвідувачі

Вся інформація, що розміщена на сайті Гумореска була взята з відкритих джерел і призначена для ознайомлення. Якщо якась інформація на сайті порушує авторське право зв`яжіться будь-ласка з адміністрацією і ми видалимо даний матеріал