Друкувати
– Як ти співаєш, Півне, веселенько…
– А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я…
Як тільки що почнеш співати,
Не хочеться й пшениченьки клювати,-
Біжиш в садок мерщій…
– Тебе я слухала б довіку, куме мій,
Аби б хотів співати…
– А ти, голубонько, ти, кралечко моя,
Поки співаєш на калині,
То й весело мені, і забуваю я
Свою недоленьку, життя своє погане
Та безталанне…
А тільки замовчиш
Або куди летиш,-
Заниє серденько, неначе на чужині…
І їстоньки – не їм, і питоньки – не п’ю
Та виглядаю все Зозуленьку мою.
Як гляну на тебе – така ти невеличка,
Моя перепеличко,
А голосочок-то який!..
Тонесенький, милесенький такий…
Куди той соловей годиться?
– Спасибі, братику, за добреє слівце.
Як не кохать тебе за це?..
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
І далебі, що так,- пошлюся я на всіх.-
Де взявся Горобець, підслухав трохи їх
Та й каже: – Годі вам брехати
Та одно другого знічев’я вихваляти! –
Пурхнув – та й був такий.

За що ж,- хто-небудь попитає,-
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє.

Аналіз твіру байки “Зозуля і Півень”, Глібов Леонід:

Тема: солодка та хвалебна розмова Півня і Зозулі.

Ідея: засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх.

Жанр: байка.

Головна думка: бути чесним, не потрібно лестити і без потреби вихваляти одне одного. Засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх.

Художні засобипорівняння: невеличка, моя перепеличко;виспівуєш, неначе та жар-птиця, заниє серденько, неначе на чужині; пестливі слова: Веселенько, Зозуленько, зіронько, жалібненько, пшениченьки, голубонько, кралечко, серденько, їстоньки, питоньки, невеличка, перепеличко, голосочок – то, тонесенький, милесенький, братику, слівце; дієслова: клювати, годить, пурхнув, вихваляє, виспівуєш

План до байки “Зозуля і Півень”, Глібов:
1. Розмова Зозулі й Півня.
2. Поява Горобця.
3. Мораль.

Сенкан до байки “Зозуля і Півень”, Глібова:
Байка
Цікава, повчальна
Схвалює, засуджує, виховує
Байка – твір повчального характеру.

За що хвалили одне одного Півень і Зозуля? ( За те що Півень хвалить Зозулю, а Зозуля Півня).

Чи відвертими, щирими, справедливими були ці вихваляння?

З якою інтонацією треба читати цю частину?( Щоб передати вихваляння, потрібно читати улесливо).

У якому темпі? (Повільно, спокійно.)

З чиїм співом Зозуля порівнює спів Півня? (Із жар-птицею.)

Який голос у Зозулі, зі слів Півня? (Тонесенький, милесенький такий… Куди той Соловей годиться?)

Для чого автор вжив так багато пестливих слів? (Щоб показати нещиру вдачу улесливої людини. За цими лицемірними, солоденькими словами вона приховує свою справжню суть.)

Якими ви уявляєте собі Зозулю і Півня, як людей? (Улесливі, фальшиві, брехливі, нещирі, лицемірні, бо їм так вигідно;хитрі, бо шукають собі вигоду.)

Рейтинг