^Вгору

logo

gumoreska.in.ua

Головне меню


 

 

Не знаючи турбот і горя,

Сторожував Мурко в коморі.

Хвалив свою роботу без кінця.

 

 

Кусок потягне свіжого м'ясця,

Умне й на цілу ніч лягає спати –

Нащо Мишей тих чатувати?

 

 

Якось Мишва, гарцюючи безперестанку,

Мурку хвоста одгризла на світанку.

 

 

І соромно, і боляче було.

Та поступово зажило

Й забулося...

Тепер того Кота,

Буває, Котеня спита:

– А де ви, дядю, позбулись хвоста?

 

 

Мурко поважно піднімає морду

І каже гордо:

– Цього не таю.

Був за громадське у нерівному бою.

А бач же, не дали медалі.

 

 

Лишаю байку без моралі.

 

 

Поділитись

Відвідувачі

Вся інформація, що розміщена на сайті Гумореска була взята з відкритих джерел і призначена для ознайомлення. Якщо якась інформація на сайті порушує авторське право зв`яжіться будь-ласка з адміністрацією і ми видалимо даний матеріал